Черевна аорта та кровопостачання органів черевної порожнини

Черевна аорта

Черевна аорта(aorta abdominalis) бере свій початок після того,як проникає в черевну порожнину через аортальний отвір діфарагми.Іде попереду та лівіше хребта , з права проходить нижня порожниста вена, знаходиться в позачеревному просторі.
Віддає гілки,які живлять стінки черевної порожнини(парієтальні гілки) та ті,які живлять органи(вісцеральні).Всі ці артерії можна поділити на парні та непарні

Вісцеральні гілки черевної аорти

Парними гілками являються:
Середня наднирникова артерія(arteria suprarenalis media) відходить на рівні I поперекового хребця,права артерія трохи довша,ніж ліва.Коли проходить в товщу органа,то анастомозує з верхньою та нижньою наднирниковими артеріями(далі описано).
Ниркова артерія(arteria renalis) - відходить від аорти під кутом 90 градусів,на рівні ІІ поперекового хребця,права довша,ніж ліва.Права іде позаду нижньої порожнистої вени,а ліва позаду лівої ниркової вени.Перед тим,як зайти в паренхіму нирки вона віддасть гілки,які живлять капсулу нирки(rami capsulares) та нижню наднирникову артерія(arteria suprarenalis inferior).Після того,як проникне в ворота нирки вона розділиться на передню та задню гілки.Задня гілка зайде ,на відміну від передньої не дає розгалужень,а зайде у задній нирковий сегмент тому має назву артерїі заднього сегменту нирки.А ось передня розгалузиться на:артерія верхнього сегменту,артерія переднього верхнього сегменту,артерія переднього верхнього сегменту,артерія нижнього сегменту.Ці артерії мають назву внутрішньониркових(arteriae intrarenales).
Яєчкова артерія(arteria testicularis) є лише у чоловіків,відходить нижче ниркової артерії,опускається вниз,ніби "лягає" по великому поперековому м'язу,перетинає сечовід,та віддає до нього гілки(rami ureterici),а також дає гілки до капсули нирки(rami capsulares).У порожнині малого тазу анастомозує з артерією м'яза підіймача яєчка та сім'явиносною артерією.Заходить у пахвинний канал,доходить до яєчка,кровопостачає його а також дає гілки до над'яєчка(rami epididymales).
Яєчникова артерія(arteria ovarica) є лише у жінок,відходить на рівні ІІ-ІІІ поперекових хребців,хід такий же самий як у яєчкової артерії,але у порожнині малого тазу проходить між листками широкої зв'язки матки,та віддасть трубні гілки(rami tubarii) , заходить у ворота яєчника та живить його.Анастомозує з яєчниковими гілка маткової артерії(з системи внутрішньої клубової артерії).
Це були вісцеральні парні гілки,які відходять від черевної аорти.

Тепер поглянемо на вісцеральні непарні гілки:

Черевний стовбур

Черевний стовбур(truncus coeliacus) починається на рівні XII-I поперекового хребців,довжина 1-2 см,відразу ділиться на 3 гілки:
1.Селезінкова артерія(arteria splenica) являється самою найдовшою та найкрупнішою гілкою.Відходить ліворуч від черевного стовбуру , проходить позаду підшлункової залози та позаду шлунку,після того,як потрапить у шлунково-селезінкову зв'язку розгалузиться на 3-6 селезінкових гілок(rami splenici) , вони пронизують паренхіму органа,кровопостачають його.
Також по своєму ходу ця артерія віддає наступні гілки:

• Дорсальна артерія підшлункової залози(a. pancreatica dorsalis) іде по задній поверхні підшлункової залози,майже біля нижнього краю розгалужується на дві гілки:нижня артерія підшлункової залози(arteria pancreatica inferior) яка іде до голівки підшлункової залози,кровопостаючи її по своєму ходу, а інша гілка перекинеться на передню поверхню залози,та буде анастомозувати з передньою верхнею артерією підшлункової залози(arteria pancreatica superior anterior , гілка від gastroduodenalis , далі буде).
• Велика артерія підшлункової залози(arteria pancreatica magna) відходить на рівні середини підшлункової залози,розгалужується на задній поверхні, анастомозуючи з нижньою артерією підшлункової залози.
• Артерія хвоста підшлункової залози(arteria caudae pancreatis)
• Короткі шлункові артерії(arteriae gastricae breves)
• Ліва шлунково-чепцева артерія(arteria gastroomentalis sinistra) відходить майже перед тим,як селезінкова артерія почне галузитись на селезінкові гілки(тобто,в самому кінці),опускається вниз,іде попереду підшлункової залози,потрапляє на велику кривизну шлунку,іде по ній,та по своєму ходу віддає купу шлункових гілок(rami gastrici) та чепцевих гілок(rami omentales).

2.Ліва шлункова артерія(arteria gastrica sinistra) іде до кардіальної ділянки шлунку,тут віддає гілки стравоходу(rami oesophagei) , які живлять його черевну частину.Потім опускається вниз,проходить між двома листками малого чепця та іде по малій кривизні шлунку,по своєму ходу віддає купу шлункових гілок(rami gastrici), які живлять передню та задню поверхні шлунку,анастомозують з іншими гілками.Десь на середині малої кривизни ця артерія анастомозує з правою шлунковою артерією(від власне печінкової артерії).

Загальна печінкова артерія(arteria hepatica communis) має довжину приблизно 5см, спочатку прилягає до правої ніжки діафрагми, потім іде по верхньому краю підшлункової залози, і заходить в товщу малого чепця між його листками, в районі печінково-дванадцятипалої зв'язки("зв'язка життя") роздвоюється на власне печінкову та шлунково-дванадцятипалу артерії.

• Власне печінкова артерія(arteria hepatica propria) прямує до воріт печінки між листками "зв'язки життя",зправа розташовується спільна та загальна печінкова жовчні протоки,а ззаду - ворітна печінкова вена.
  На самому початку вона віддає праву шлункову артерію,яка проходить між листками малого чепця,іде по малій кривизні та анастомозує з лівою шлунковою артерією,по своєму віддаючи шлункові гілки.
  Коли власне печінкова артерія зайде в печінку,вона роздвоюється на праву та ліву гілки(ramus dexter et sinister):
  Від правої гілки спочатку відходить жовчноміхурова артерія(arteria cystica) ,яка кровопостачає жовчний міхур та міхурову жовчну протоку.
• Шлунково-дванадцятипала артерія.Ця артерія прямує вниз,іде позаду воротаря шлунку,віддає праву шлунково-чепцеву артерію,потім продовжується вниз і розгалужується на дві підшлункові артерії(задня верхня та передня).
  Права шлунково-чепцева артерія(arteria gastroomentale) - іде внизу воротарної частини шлунку,пронизує листки великого чепця,іде по великій кривизні,де анастомозує з лівою шлунково-чепцевою артерією(гілка селезінкової артерії).Віддає шлункові та чепцеві гілки(rami gastrici et rami omentales).
  Задня верхня підшлункова артерія(arteria pancreatici superior posterior) іде по задній поверхні голівки підшлункової залози,майже по її краю,межує з дванадцятипалою кишкою.Тобто можна сказати,що проходить між голівкою однойменної залози та 12-кишкою.Віддає до них гілки(rami pancreatici et rami duodenales).Анастомозує з задньою гілкою нижньої підшлункової артерії(гілка верхньої брижової артерії).
  Задня нижня підшлункова артерія(arteria pancreatici superior inferior) іде по передній поверхні підшлункової залози,віддає гілки до 12-палої кишки ,та анастомозує з передньою гілкою нижньої підшлункової артерії

Верхня брижова артерія

Верхня брижова артерія(arteria mesenterica superior) відходить на передній поверхні черевної аорти,на рівні XII-I поперекового хребців,проходить між голівкою підшлункової залози та визхідною частиною дванадцятипалої кишки,потім прямує по горизонтальній частині 12-палої кишки та заходить в корінь брижі тонкої кишки,іде між листками брижі,доходить до правої клубової ямки.Судини,які відходять від цієї артерії:

• Нижня підшлунково-дванадцятипала артерія(arteria pancreaticoduodenale inferior) - іде вниз та вправо по передній поверхні підшлункової залози,доходить нижнього краю голівки та ділиться на передні та задні гілки(ramus anterior et posterior).Передня гілка іде між нижнім краєм голівки та горизонтальною частиною дванадцятипалої кишки,віддає до них гілки,анастомозує з верхньою передньою підшлунковою артерією(гілка від шлунково-дванадцятипалої артерії).Задня гілка огинає нижній край підшлункової залози,заходить на її задню поверхню,віддає до гілки до 12-палої кишки,та анастомозує з задньою верхньою підшлуннковою артерією(від шлунково-дванадцятипалої артерії).
• Порожньокишкові та клубовокишкові артерії(arteriae jejunales et ileales) їх приблизно 15 штук,вони ідуть в товщі брижі,а коли доходять до кишки розгалужуються на дві гілки,які анастомозують з такими ж гілками сусідніх артерії,ці гілки знову галузяться і так разів 3-4(утворюються "аркади" другого,третього,четвертого,п'ятого порядків).Ця густа артеріальна сітка забезпечує потужний кровообіг в кишці,навіть під час перистальтики.А від останніх гілок(від останніх аркад) відходять прямі артерії(arteriae recta) , які заходять в стінку кишки та кровопостачають її,а також віддають гілки до лімфатичних вузлів.
• Клубово-ободовокишкова артерія(arteria ileocolica) відходить з правої поверхні верхньої брижової артерії,іде заочеревинно,доходить до сліпої кишки,де галузиться на наступні гілки,які живлять відповідно органи:
  a)Передня та задня сліпокишкова артерії(arteria caecales anterior et posterior).
  b)Артерія сліпокишкового відростка(arteria appendicularis).
  c)Клубовокишкова гілка(ramus ilealis) ділиться на визхідну та низхідну гілки,які кровопостачають майже всю визхідну ободову кишку.
  d)Ободовокишкова гілка(ramus colicus), яка має висхідну та низхідну гілки,які ідуть по медіальному краю визхідної ободової кишки,та анастомозує з гілками правої ободово-кишкової артерії.
• Права ободовокишкова артерія(arteria colica dextra) відходить від правої поверхні верхньої брижової артерії,доходить до медіального кута визхідної ободової кишки(в місці печінкового згину) ,та тут ділиться на визхідну та низхідну гілки.Визхідна гілка анастомозує з середньою ободовокишковою артерією,а нижня анастомозує з визхідною гілкою від клубово-ободокишкової артерії,а саме її ободокишкової гілки.Ці анастомози мають назву крайової ободокишкової артерії(arteria marginalis coli), яка утворює на медіальній поверхні визхідної кишки густе артеріальне сплетення,від цього сплетення,в свою чергу відходять прямі гілки,які живлять стінку цієї кишки.
• Середня ободовокишкова артерія(arteria colica media) відходить трохи нижче нижньої підшлункової артерії, входить в корінь брижі поперечної ободової кишки,ділиться на праву та ліву гілки(ramus dexter et sinister) , права гілка піде до печінкого згину ободової кишки,де анастомозує з визхідною гілкою правої ободовокишкової артерії,а ліва,відповідно,піде до селезінкового згину,де проанастомозує з висхідною гілкою лівої ободовокишкової артерії(з системи нижньої брижової артерії).

Нижня брижова артерія

Нижня брижова артерія(arteria colica sinistra)відходить від аорти на рівні ІІІ поперекового хребця,іде заочеревинно вниз і галузиться на:

• Ліва ободовокишкова артерія(arteria colica sinistra)іде заочеревинно,попереду лівого сечоводу та лівої гонадної артерії, ділиться на визхідну та низхідну артерії(arteria ascendens et descendens) іде вверх по низхідній ободовій кишці,живить її,а в ділянці селезінкового згину анастомозує з лівою гілкою середньокишкової ободової артерії,утворюючи "аркаду" - дугу Ріолана.А низхідна гілка іде вниз по низхідній ободовій кишці,анастомозує з сигмоподібною артерією,утворює аркади,від останньої аркади відходять прямі судини,які живлять стінку кишки.Також,тут утворюється крайова ободовокишкова артерія(аналогічне до визхідної ободової кишки).
• Сигмоподібні артерії(arteriae sigmoideae)їх переважно в кількості до 5-ти штук,заходять в брижу сигмоподібної кишки,анастомозують з верхньою прямокишковою артерією та низхідною гілкою лівої ободовокишкової артерії.Утворюють аркади та крайову ободовокишкову артерію.
• Верхня прямокишкова артерія(arteria rectalis superior) кінцева гілка,віддає судини,які анастомозують зверху з сигмоподібною артерією.А донизу іде гілка,яка заходить в порожнину малого тазу попереду лівої загальної клубової артерії,аж потім зайде в брижу сигмоподібної кишки,там поділиться на гілки та буде кровопостачати як сигмоподібну так і ампулу прямої кишки.

Парієтальні гілки черевної аорти

Нижні діафрагмові артерії(arteriae phrenicae inferiores) відходять відразу після того,як аорта потрапляє в черевну порожнину,парні,заходять на сухожильний центр діафрагми,діляться на передні та задні гілки.Передні гілки кровопостачають реберну та грудну частину органу,анастомозують з м'язово-діафрагмальною артерією(гілка внутрішньої грудної артерії) ,а задня живить поперекову та задню реберну частину,анастомозує з гілками задній реберних артерій.Ліва нижня діафрагмальна артерія іде позаду стравоходу,а права - позаду нижньої порожнистої вени.Від цих артерій відходять верхні наднирникові артерії(arteria suprarenales superior) , живлять однойменну залозу,анастомозують з нижньою та середньою наднирниковою артеріями.
Поперекові артерії(arteriae lumbales)ідуть по передньобічній стінці черевної , їх як правило,4 пари,дві верхні ідуть позаду ніжок діафрагми,нижні позаду великого поперекового м'яза.Коли ці артерії доходять до міжхребцевих отворів - дають спинну гілку(ramus dorsalis), яка віддасть м'язові гілки(rami musculares) живлять глибокі м'язи спини , а спинномозкова гілка(ramus spinalis) зайде в міжхребцевий отвір,де поділиться на:передню та задню корінцеву гілки , сегментна спинномозкова гілка , зацентральна гілка , передпластинкова гілка.ЦІ гілки ідентичні тим гілкам,які відходили від задніх міжреберних артерій.
Самі ж поперекові артерії прямують по стінці живота,живлять квадратний м'яз попереку,ідуть між поперечним та внутрішнім косим м'язами живота,живлять їх та доходить аж до піхви прямого м'яза живота.По своєму ходу вони віддають гілки,які будуть анастомозувати між сусідніми артеріями.
Серединна крижова артерія(arteria sacralis media) є продовженням черевної аорти,починається на рівні V поперекового хребця,іде по тазовій поверхні крижі до куприка,тут закінчується у "куприковому клубочку"(glomus coccygeum).Від крижової артерії на самому початку відходять найнижчі поперекові артерії(arteriae lumbales imae) , які кровопостачають клубово-поперековий м'яз.Від найнижчих поперекових артерій відходить також спинномозкова гілка,яка кровопостачає спинний мозок та глибокі м'язи спини.На рівні крижових хребців,звідси відходять бічні крижові гілки(rami sacrales laterales) , які галузяться на тазовій поверхні крижі та анастомозують між собою,живлять кістку,дають гілки до м'язів і так далі.