Довгастий мозок та міст

Довгастий мозок

Довгастий мозок(medulla oblongata) - перший елемент стовбуру мозку.Має 4 поверхні:

• Передня або вентральна (facies anterior)
• Задня або дорзальна(facies posterior)
• Дві бічні(facies lateralis)

Зовнішня будова довгастого мозку

Нижня границя - перехрестя пірамід(також являється верхньою границею спинного мозку) , передня верхня границя - нижній край мосту, або бульбарно-мостова борозна, а задня верхня границя - "мозкові стрічки" дна IV шлуночка, які ділять його на верхню і нижню частини.
На передній поверхні посередині ми можемо помітити передню серединну щілину(fissura mediana anterior) , позаду - задня серединна борозна(sulcus mediana posterior) , передня латеральна борозна(sulcus ventrolateralis) , задня латеральна борозна(sulcus dorsolateralis).
По бокам від передньої серединної щілини знаходяться дві конусоподібні випинання - піраміди(pyramides) , тут проходять кортикоспінальні тракти(передній та латеральний),які роблять перехрестя(decusatio pyramis).Латеральніше від пірамід знаходяться оливи(oliva), які відмежовані передньою латеральною борозною, тут виходить корінець XII пари черепно-мозкових нервів.Дорсальніше від олив, а саме в задній латеральній борозні виходять корінці IX , X , XI пари черепно-мозкових нервів.
На задній поверхні довгастого мозку також є своєподібні випинання, які утворені проходящими тут тонким та клиноподібним канатиком , які закінуються на тонких та клиноподібних пагорбках, де залягають відповідно ядра, де знаходяться другі за рахунком нейрони цього шляху.Ці випинання обмежовані: задньою серединною борозною - медіально та задньою латерально борозною - латерально.

Внутрішня будова довгастого мозку

І так,якщо ми зробимо поперечний зріз довгастого мозку ми зможемо побачити купу структур:
1.Вже вище описані піраміди,які представляють просто пучок низхідних волокон.
2.Оливи представляють собою скупчення білої та сірої речовини.Біла речовина має назву оливного плаща(amiculum olivare).Сіра речовина складає оливні ядра - нижнє оливне ядро(nucleus olivaris inferioris) та додаткові медіальне, заднє ядра(nucleus olivarius accessorius medialis/dorsalis).Але основні - нижні ядра,від них починається оливарно-мозочковий шлях(tractus olivocerebellaris), який грає допоміжну роль в підтримці рівноваги.
3.Пам'ятаєте про випинання на задній поверхні ? так ось , вище, після закінчення тонкого та клиноподібного пучка знаходяться тонке та клиноподібне горбки(tuberculi gracilis et cuneatus), де знаходяться тіла других нейронів цього шляху, які утворюють тонке та клиноподібне ядра(nucleus gracillis et cuneatus).Аксони цих нейронів ідуть в глибину довгастого мозку і беруть участь у формуванні медіальної петлі(lemniscus medialis) і перехрещуються, цей перехрест має назву - перехрест медіальної петлі(deccusatio lemnisci mediales).І ось ця медіальна петля утворює внутрішні дугоподібні волокна.Але не всі аксони цих нейронів утворюють медіальну петлю, 20% виходять на передню поверхню мозку ,огинають піраміди , оливи і потім в складі нижньої мозочкової ніжки ідуть до мозочку.Так утворюються зовнішні дугоподібні волокна.
4.Також тут знаходяться ядра черепнозмокових нервів:XII , XI , X ,IX пари.Важливо розуміти топографію ядер.
Ядра проектуються на задню поверхню довгастого мозку, а саме в ромбоподібну ямку.Медіально будуть знаходиться рухові ядра , латеральніше - вегетативні , ще латеральніше - чутливі.Так от:
a)XII пара має одне ядро під'язикового нерву(nucleus nervi hypoglossi);
b)XI пара має два ядра - подвійне ядро(nucleus ambiguus) та ядро додаткового нерву(nucleus nervi accessorii);
Подвійне ядро спільне для XI , X , IX пари ЧМН.
c)X пара має 4 ядра - заднє ядро блукаючого нерву(nucleus dorsalis nervi vagi) , подвійне ядро(nucleus ambiguus) , ядро одинокого шляху(nucleus tractus solitarii) , спинномозкове ядро трійчастого нерву(nucleus spinalis nervi trigemini);
c)IX пара має 3 ядра - подвійне ядро(nucleus ambiguus) , ядро одинокого шляху(nucleus tractus solitarii) , нижнє слиновидільне ядро(nucleus salvatorius superior).
5.Провідні шляхи.Наприклад , передній та латеральний спіноталямічний тракт проходять тут транзитом (просто ідуть і ідуть).Також тут ідуть передній та задній спинномозково-мозочкові шляхи, які потім за допомогою ніжок мозку з'єднуються з мозочком.Окрім кортико-спинномозкового тракту тут проходить рубро-спінальний тракт , текто-спінальний , вестібульо-спінальний.
6.Присередній поздовжній пучок(fasciculus longitudinalis medialis) зв'язує ядра III , IV , VI , IX , XI пар черепно-мозкових нервів та перші шийні сегменти спинного мозку.Цей пучок забезпечує одночасний поворот голови та шиї.
7.Задній поздовжній пучок(fasciculus longitudinalis posterior) - з'єднує між собою структури стовбуру мозку , функція - допомогає поєднувати жування , ковтання, виділення слини.

Міст

Міст(pons) - частина стовбура мозку, яка знаходиться вище довгастого мозку.За допомогою середніх мозочкових ніжок(pedunculi cerebellaris medius) з'єднується з мозочком(cerebellum).
Міст має дві частини - основу(pars basilaris pontis) і покрив(tegmentum pontis).Має дві поверхні - передня(вентральна) та задня(дорзальна , утворює верхню частину ромбоподібної ямки).Якщо ми візьмемо горизонтальний зріз моста, то посередині побачимо трапецієподібне тіло(corpus trapezoideum) , яке утворене аксонами передніх завиткових ядер(nucleus cochlearis anterior , VIII пара ЧМН).
Основа мосту(pars basilaris pontis) - це утвір білого кольору(власне,те що ми бачимо ззовні) , яке внизу відмежоване від довгастого мозку цибулинно-мостовою борозною(sulcus bulbopontinus), тут виходить відвідний нерв(n.abducens , VI пара).В обох кінцях цибулинно-мостова борозна переходить у мосто-мозочковий кут(angulus pontocerebellaris) ,тут виходить VII та VIII пари ЧМН.
По бокам міст поступово переходить в середні мозочкові ніжки.Так вже трапилось, що корінець V пари ЧМН знаходиться вище VII пари , і якщо ми проведемо умовну лінію між місцями виходу цих нервів отримаємо границю між мостом та середніми мозочковими ніжками.
По середині моста проходить базилярна борозна(sulcus basilaris) , яка зумовлена тим, що пірамідні шляхи проходять поверхнево у передньому відділі моста.В цій борозні залягає однойменна артерія.

В мосту містяться ядра V,VI,VII, VIII пари черепно-мозкових нервів.По середині моста проходить шов моста(raphe pontis) , який утворений відростками головного ядра трійчастого нерву.На периферії від цього шва знаходяться ядра шва - велике ядро шва(nucleus raphes magnus), ядро шва моста(nucleus raphes pontis) , середнє ядро шва(nucleus raphes medianus) , заднє ядро шва(nucleus raphes posterior).Латеральніше від цих ядер проходять волокна покривно-спинномозкового шляху(tractus tectospinalis) , медіальний продольний пучок та задній продольний пучок.
Також, в мосту є ретикулярна формація(formatio reticularis), яка розташована позаду трапецієподібного тіла, латеральніше формації знаходиться медіальна петля(lemniscus medialis) , яка об'єднує бульботалямічний шлях(шлях, який несе свідому пропріоцептивну чутливість) , спинномозкову петлю(спіноталямічний шлях передній та задній) та трійчасту петлю(волокна ядер трійчастого нерву, а саме волокна власного ядра V пари , спинномозкового ядра V пари та середньомозкового ядра).
Також в основі моста прходять провідні шляхи:

• Кірково-спинномозкові волокна(fibrae corticospinalis)
• Кірково-ядерні волокна(fibrae corticonuclearis , ідуть від кори до ядер ЧМН)
• Кірково-сітчасті волокна(fibrae corticoreticulares)
• Кірково-мостові волокна(fibrae corticopontinae , забезпечують зв'язок кори півкуль з ядрами моста)
• Мосто-мозочкові волокна(fibrae pontocerebellaris , які мають поперечний напрям та зв'язуть ядра моста з мозочком)