Судинно-тромбоцитарний гемостаз

Вступ

З цієї статті ми починаємо вивчення гемостазу - сукупності складних фізіологічних процесів, які спрямовані на мінімізацію крововтрат та підтримку рідкої консистенції крові.
Гемостаз поділяють на:

• Первинний або ж судинно-тромбоцитарний
• Вторинний або ж коагуляційний

Іноді ще виділяють фібриноліз - руйнування згустку крові.
Зараз зформуємо загальну картину про первинний гемостаз, а потім розберемо це все в деталях нижче.
Пошкоджена судина, щоб зменшити крововтрату змінює діаметр просвіту - скорочується.Це забезпечує зменшену циркуляцію крові в цій судині, а це означає що менше крові витіче з судини, що доволі логічно.Далі сюди сідають декілька тромбоцитів, виділяють спеціальні речовини, які стимулюють інших тромбоцитів приєднатись до місця поранення.І в результаті у нас утворюється величезний згусток тромбоцитів, які з'єднані між собою та закривають місце пошкодження.
Загалом, якось так.

Будова стінки судини

Навіть якщо ти добре знаєш гістологію, то все рівно прочитай.
Стінка судини складається з трьох шарів:

• Внутрішній
• Середній
• Зовнішній

Ми тут не будемо сильно заглиблюватись, обговоримо лише те, що потрібно для розуміння нашої сьогоднішньої теми.
Внутрішня оболонка судини вистелена з ендотелію, який лежить на базальній мембрані(базальна мембрана складається з колагену IV типу, це важливо).Непошкоджений ендотелій називають ще інтактним ендотелієм, ці клітини виділяють дуже важливу біологічно активну речовину - простациклін(PGI₂), який пригнічує активацію тромбоцитів(а для того, щоб утворити тромб, нам потрібно цей тромбоцит активувати, але так як пошкодження немає, то нам потрібно його пригнічувати, щоб не було зайвих тромбозів).Окрім цього, на поверхні ендотеліоцитів, а якщо бути точнішим, то в глікокаліксі знаходяться антикоагулянти - глікопротеїни, які пригнічують коагуляцію крові(власне саме згортання крові - вторинний гемостаз, про це якось іншим разом, зараз просто майте на увазі).
Ще потрібно додати, що в цитоплазмі ендотеліоцитів знаходяться гранули - тільця Вейбеля-Паладе, в яких накопичується особливий білок, який має назву фактору Фон Віллебранда.Ці гранули секретуються постійно, відповідно, фактор Фон Віллебранда можна знайти завжди в крові, і він грає роль як в первинному, так і вторинному гемостазі.
Ну і впринципі, ендотелій має ніби таку "гладку" поверхню, за рахунок чого, внутрішня стінка судини "ніжна", а це в свою чергу, попереджує активацію тромбоцитів також.
Ендотелій лежить на базальній мембрані, яка утворена переважно колагеновими волокнами IV типу.
Під базальною мембраною знаходиться субендотеліальний шар, де знаходяться різні фібробласти, фіброцити та колагенові волокна.
Далі м'язова оболонка, де знаходяться різні гладкі міоцити(але зрозуміло, що в капілярах відсутня), які забезпечують скорочення судини.
Ну і ззовні судина покрита адвентицією - пухкою волокнистою сполучною тканиною.
Все, ви маєте загальне уявлення, тепер нарешті переходимо до гемостазу.

Власне первинний гемостаз

І так, з пошкодженого ендотелію виділяються багато вазоактивних речовин(стимулюють скорочення гладких міоцитів), але важливо виділити ендотелін, який являється потужним вазоконстриктором.Хоча, ендотелін виділяється не лише з пошкоджених, а й з сусідніх ендотеліоцитів.І таким чином ми зменшуємо об'єм циркулюючої крові, яка може пройти по судині, відповідно, зменшуємо крововтрату.
Зрозуміло, що при пошкоджені ендотелію, оголюються нижче розташовані шари тканин(базальна мембрана, субендотелій, м'язовий шар), так ось, як базальна мембрана, так і субендотелій мають в своєму складі колаген четвертого типу.В крові, як ми вже сказали раніше, плаває фактор Фон Віллебранда, але в додачу до цього - він ще виділяється з пошкоджених ендотеліоцитів.
Фактор Фон Віллебранда(далі фФВ) бачить оголену сполучну тканину(базальна мембрана, субендотелій), і чіпляється до колагену IV типу(до цього типу колагену він має найбільшу спорідненість).Після прикріплення фФВ до колагену, перший змінює свою конформацію(якщо він був шариком, то перетворюється в овал, це якщо просто кажучи), що забезпечує прикріплення тромбоцитів до цього фактору.В крові плаває велика кількість тромбоцитів(але ще в не активному стані).Тромбоцити мають на своїй поверхні декілька типів глікопротеїнів:

• GPIb(глікопротеїн 1 Б) забезпечує прикріплення тромбоциту до фФВ.В деяких джерелах ви можете знайти GP-Ib-IX-V, так от знайте, що правильніше буде назвати цей глікопротеїн саме так, бо це комплексна молекула, але для спрощення ми його називаємо просто GPIb.
• GPIa забезпечує прикріплення тромбоциту до колагену.

І так, ось тромбоцит плаває в крові, знаходить фФВ, який прикріплений до колагену, і за допомогою свого GPIb прикріплюється до цього фактору.Ну а за допомогою GPIa прикріплюється до колагену напряму - ось це називається адгезією, прикріплення тромбоциту до пошкоджених тканин.
За рахунок всіх цих прикріплень, в цитоплазмі тромбоцита починають відбуватись різні каскади реакцій(в основному, активується фосфоліпаза С, яка перетворює ФІФ₂ в ІФ₃ та ДАГ, які стимулюють викид кальцію з внутрішньоклітинних депо(щільна трубчаста система, якщо у випадку з тромбоцитом) в цитоплазму, а це в свою чергу стимулює внутрішньоклітинні скоротливі елементи(міозин, актин, тромбостенін), що призводить до зміни форми клітини(ну зрозуміло, що тут також грають роль мікротрубочки), також з'являються псевдоподії.
Ми ще не поговорили про гранули тромбоцитів, їх всього 2 види(основних):

• α гранули містять в своєму складі фібриноген, фактор росту тромбоцитів(platelets-derived factor, мається на увазі не стимулює ріст тромбоцитів, а стимулює проліферацію інших тканин для того, щоб загоїти рану), плазміноген, який являється фібринолітиком(розчиняє тромб, буде окремо) та тромбоцитарний фактор 4 типу(platelet factor 4), який пригнічує навколишні антикоагулянти, щоб ті не заважали формуванню кров'яного згустку.
• δ гранули мають в своєму складі АДФ, серотонін, гістамін та тромбоксан А₂.Біологічну дію всіх цих речовин ми зараз розглянемо.

Під дією кальцію відбувається не лише зміна форми тромбоциту, а ще й екзоцитоз тих самих гранул, таким чином, їх вміст потрапляє в навколишнє середовище.
АДФ потрапляє в кров та зв'язується з рецепторами(P2Y12)на мембрані інших тромбоцитів, що знову ж таки призводить до активації фосфоліпази С -> ... -> викид кальцію в цитоплазму клітини.Цей кальцій знову ж таки призводить до зміни форми тромбоциту, він переходить в активний стан та приєднується до формування тромбоцитарної бляшки.
Тепер у нас є вже цілих два тромбоцита(насправді більше)!Ми пам'ятаємо, що окрім АДФ у нас ще є серотонін, основний ефект якого - скорочення гладких міоцитів стінки судини, щоб зменшити крововилив(те ж саме, що й ендотелін).
Ну і найактивнішою біологічною речовиною, яка виділяється з дельта гранул, являється тромбоксан А₂, який являється потужним вазоконстриктором та активатором інших тромбоцитів.
В результаті виділення всіх цих активних речовин, сусідні тромбоцити стають активними, набувають псевдоподій, на клітинній мембрані з'являється новий глікопротеїн GP2a/3b.
Кількість цих глікопротеїнів на один тромбоцит приблизно 50000.Ці глікопротеїни зв'язуються з молекулами фібриногену.
Щоб спростити розуміння, давайте уявімо, що від одного тромбоциту відходить рука(власне GP2a/3b), яка іде навпроти руки іншого тромбоциту.Між цими руками розташовуються молекули фібриногену.Зверніть увагу, саме фібриногену, а не фібрину.
Фібриноген - маленька молекула, розчинна у воді.
Фібрин утворюється в результаті полімеризації фібриногену - утворюється велика, не розчинна у воді молекула, для утворення якої потрібні фактори згортання крові.
Коротше кажучи, у нас з'являється зв'язок між тромбоцитами за допомогою фібриногену, саме за рахунок ось цих GP2a3b.
З'єднання тромбоцитів за допомогою молекул фібриногену називається агрегацією.Потужними агрегантами являються АДФ та тромбоксан(ті самі, що активують тромбоцити).
І ось таким чином у нас утворюється первинний тромб, який не сильно стабільний, він легко розпадається та не дуже сильно попереджує крововтрату.Для його стабілізації нам потрібні фактори згортання крові, які перетворять фібриноген в фібрин, таким чином, утвориться фібринова сітка, яка щільше з'єднає між собою тромбоцити, а також в цю сітку потраплять інші клітини крові.
Про коагуляцію ми поговоримо наступним разом.