В експерименті необхідно оцінити рівень збудливості тканини. Для цього доцільно визначити:

Чому це правильна відповідь

Збудливість тканини відображає її здатність переходити зі стану спокою у стан збудження у відповідь на дію подразника. Чим менша інтенсивність стимулу необхідна для запуску потенціалу дії, тим вищою є збудливість, і саме цей принцип лежить в основі її кількісної оцінки. На мембранному рівні збудливість визначається станом потенціалзалежних іонних каналів, насамперед натрієвих. Порог деполяризації відповідає такому рівню зменшення мембранного потенціалу, при якому відкривається критична кількість Na⁺-каналів, що запускає лавиноподібний вхід натрію в клітину. Формування відповіді ґрунтується на позитивному зворотному зв’язку між деполяризацією мембрани та відкриттям натрієвих каналів. До досягнення порогу цей механізм не реалізується, оскільки кількість відкритих каналів є недостатньою для самопідтримуваної деполяризації. Поріг деполяризації безпосередньо змінюється при коливаннях іонного складу середовища, температури або стану мембранних білків, що робить його чутливим індикатором функціонального стану тканини. Зменшення порогу означає підвищення збудливості, а його зростання — її зниження. Саме тому визначення порогу деполяризації дозволяє об’єктивно оцінити рівень збудливості, оскільки він відображає мінімальні умови, за яких тканина здатна сформувати потенціал дії.