Для лікування урогенітальних інфекцій використовують хінолони - інгібітори ферменту ДНК-гірази. Який процес порушується під дією хінолонів у першу чергу?

Чому це правильна відповідь

pharm_krok_all_tests 14 Реплікація ДНК Хінолони та фторхінолони належать до синтетичних протимікробних засобів, чий ключовий фармакологічний ефект полягає у бактерицидному пригніченні синтезу нуклеїнових кислот бактерій. Це не рецепторна, а фермент-мішеневa дія на рівні бактеріальної клітини: препарат взаємодіє з ферментними комплексами, що забезпечують топологію бактеріальної ДНК під час її копіювання. В урогенітальних інфекціях така мішень особливо важлива, бо збудники мають високу швидкість поділу в уражених тканинах, і блокада реплікації швидко призводить до загибелі клітини, а не лише до пригнічення росту. Основна мішень хінолонів — бактеріальні топоізомерази II типу: ДНК-гіраза (топоізомераза II) та, залежно від виду бактерій, також топоізомераза IV. ДНК-гіраза відповідає за введення негативних суперспіралей і зняття торсійної напруги попереду реплікативної вилки, що є критично необхідним, коли реплікативний апарат «розкручує» подвійний ланцюг ДНК. Хінолони стабілізують комплекс «фермент–ДНК» у стані після розриву ланцюга, не дозволяючи завершити зшивання, внаслідок чого накопичуються дволанцюгові розриви та зупиняється просування реплікативної вилки. Саме тому першим і найбільш патогенетично значущим процесом, що порушується, є реплікація ДНК: клітина не може завершити копіювання геному, що веде до швидкої загибелі. На рівні клітинних наслідків блокада ДНК-гірази/топоізомерази IV означає не «повільне виснаження ресурсу», а гостру генотоксичну катастрофу для бактерії: порушується розділення та конденсація хромосом, зупиняється синтез ДНК, активуються летальні шляхи відповіді на пошкодження ДНК, що й зумовлює бактерицидність. Важливо, що хоча порушення топології ДНК може впливати й на транскрипційні процеси опосередковано, клінічно та тестово-канонічно первинним і визначальним є саме пригнічення реплікації, бо ферментна мішень безпосередньо працює в зоні реплікативної вилки і критична для подвоєння генетичного матеріалу перед поділом. Фармакокінетично багато