Дитячий стоматолог мав контакт з хворим на дифтерію підлітком. Час останньої імунізації лікаря проти дифтерії - 12 років. Який препарат необхідно ввести стоматологу?

Чому це правильна відповідь

У даній клінічній ситуації йдеться не про планову імунопрофілактику, а про екстрену специфічну профілактику після контакту з хворим на дифтерію у особи з недостатнім рівнем захисту. Антитоксична протидифтерійна сироватка є готовим імунобіологічним препаратом, що містить специфічні антитіла до дифтерійного токсину і забезпечує пасивний імунітет. Це принципово інший тип фармакологічного процесу, ніж вакцинація, оскільки він спрямований не на формування імунної відповіді, а на негайну нейтралізацію циркулюючого або потенційно утвореного токсину. Механізм дії антитоксичної протидифтерійної сироватки полягає у зв’язуванні специфічними імуноглобулінами дифтерійного екзотоксину, який є основним фактором патогенності Corynebacterium diphtheriae. Антитіла утворюють імунні комплекси з токсином, блокуючи його здатність взаємодіяти з клітинними мішенями та пригнічувати синтез білка в клітинах міокарда, нервової системи та інших тканин. Таким чином запобігається розвиток токсичних уражень, які й визначають тяжкість і летальність дифтерії. Фармакокінетично антитоксична сироватка діє швидко після введення, оскільки не потребує часу на індукцію імунної відповіді. Вона не формує тривалого імунітету, а забезпечує тимчасовий пасивний захист, який зберігається обмежений період, поки антитіла циркулюють у крові. Саме ця властивість є критично важливою при екстрених контактах, коли ризик інфікування і дії токсину існує вже зараз, а вакцинація не здатна забезпечити захист у короткі строки. Регуляція ефекту антитоксичної сироватки не пов’язана з імунологічною пам’яттю або активацією клітинної ланки імунітету. Її ефективність визначається кількістю введених антитіл і ступенем токсинемії. У клінічній практиці важливо враховувати можливість імунних реакцій на гетерологічну сироватку, але це не змінює її ролі як єдиного засобу негайної специфічної профілактики і лікування токсичних форм дифтерії. Клінічна логіка задачі базується на тому, що остання імунізація лікаря була 12 років тому, тобто рівень захисних антитіл може бути недостатнім. В умовах безпосереднього контакту з хворим на дифтерію необхідно швидко нейтралізувати можливий токсин, а не чекати розвитку активного імунітету. Саме тому антитоксична протидифтерійна сироватка є правильним вибором, оскільки вона безпосередньо усуває головну патогенетичну ланку захворювання — дію дифтерійного токсину.