Лікар-стоматолог для лікування гінгівіту призначив пацієнту препарат з протипротозойною та антибактеріальною діями, який може викликати відразу до алкоголю. Вкажіть препарат, який призначив лікар:

Чому це правильна відповідь

У задачі ключовими є три чіткі ознаки: лікування гінгівіту в стоматологічній практиці, поєднання протипротозойної та антибактеріальної дії і здатність препарату викликати відразу до алкоголю. Така комбінація властивостей є класичною і фактично унікальною для метронідазолу, що дозволяє ідентифікувати правильну відповідь без двозначностей. Йдеться про антимікробний засіб з вираженою активністю проти анаеробної флори та найпростіших, які відіграють роль у запальних процесах порожнини рота. Метронідазол належить до похідних 5-нітроімідазолу і реалізує свій ефект через внутрішньоклітинний метаболічний механізм у чутливих мікроорганізмах. У анаеробних бактерій і найпростіших його нітрогрупа відновлюється ферментними системами з утворенням токсичних активних метаболітів, які ушкоджують ДНК, порушують реплікацію та транскрипцію і призводять до загибелі клітини. Саме ця вибіркова активація в анаеробних умовах пояснює його ефективність при гінгівітах, пародонтитах та інших інфекціях ротової порожнини, де значну роль відіграють анаеробні мікроорганізми. Фармакокінетично метронідазол добре всмоктується при пероральному застосуванні, широко розподіляється в тканинах, включно зі слизовою оболонкою порожнини рота та пародонтом, і метаболізується в печінці з утворенням активних метаболітів. Саме системна дія препарату обумовлює як його терапевтичну ефективність при інфекціях м’яких тканин, так і характерні побічні ефекти, які мають клінічне значення і часто фігурують у тестових завданнях. Особливо показовою є здатність метронідазолу викликати так звану дисульфірамоподібну реакцію. Препарат гальмує активність альдегіддегідрогенази, що призводить до накопичення ацетальдегіду при вживанні алкоголю. Це супроводжується нудотою, блюванням, гіперемією обличчя, тахікардією та різким погіршенням самопочуття, що суб’єктивно сприймається як відраза до алкоголю. Саме цей ефект є класичною тестовою ознакою метронідазолу і практично не характерний для інших антибактеріальних засобів, перелічених у варіантах. Таким чином, правильність вибору метронідазолу ґрунтується на чіткому причинно-наслідковому зв’язку між його механізмом дії, спектром антимікробної активності, клінічним застосуванням у стоматології та специфічною побічною реакцією з алкоголем. Жоден інший варіант не поєднує одночасно протипротозойну активність, ефективність проти анаеробної флори порожнини рота і дисульфірамоподібний ефект.