В ході обстеження людини необхідно визначити, яка частка альвеолярного повітря оновлюється під час кожного вдиху. Який з наведених показників необхідно розрахувати для цього?

Чому це правильна відповідь

Коефіцієнт легеневої вентиляції розраховується як відношення дихального об’єму до функціональної залишкової ємності легень і відображає частку альвеолярного повітря, що оновлюється за один вдих. При нормальному дихальному об’ємі 500 мл і функціональній залишковій ємності близько 2400 мл коефіцієнт становить приблизно 0,2, тобто 20% альвеолярного повітря замінюється свіжим за кожен цикл. Регуляція відбувається на органному рівні через співвідношення об’ємів, де дихальний об’єм визначає кількість свіжого повітря, що надходить в альвеоли після заповнення мертвого простору, а функціональна залишкова ємність є об’ємом газу в альвеолах після спокійного видиху. Збільшення дихального об’єму чи зменшення залишкової ємності підвищує коефіцієнт, покращуючи оновлення альвеолярного газу. Механізм базується на фізичному принципі розведення газу в резервуарі, де ефективність оновлення залежить від співвідношення притікаючого об’єму до об’єму резервуара згідно з рівнянням змішування газів. Коефіцієнт прямо показує, яка частина альвеолярного повітря замінюється, без урахування мертвого простору в дихальному об’ємі. Зворотний зв’язок реалізується через хеморецептори, які при накопиченні CO₂ збільшують дихальний об’єм, підвищуючи коефіцієнт і нормалізуючи газовий склад крові. Саме коефіцієнт легеневої вентиляції безпосередньо характеризує частку оновлення альвеолярного повітря за вдих, оскільки враховує розведення в функціональній залишковій ємності. Інші показники або описують загальну вентиляцію, або окремі об’єми, але не дають прямого відношення для оцінки оновлення альвеолярного газу за цикл.