Під час експерименту дослідники подразнюють скелетний м'яз серією електричних імпульсів. Який вид м'язового скорочення виникне, якщо кожний наступний імпульс потрапляє на період поодинокого м'язового скорочення?

Чому це правильна відповідь

Скелетний м’яз відповідає на одиничний електричний імпульс поодиноким скороченням, яке включає латентний період, фазу скорочення та фазу розслаблення. Якщо новий імпульс надходить до завершення фази розслаблення попереднього скорочення, відбувається накладання механічних відповідей. На мембранному та клітинному рівні кожний новий потенціал дії спричиняє повторне вивільнення іонів кальцію із саркоплазматичного ретикулуму. Оскільки кальцій не встигає повністю повернутися в депо, його концентрація в саркоплазмі підтримується на високому рівні. Підвищена концентрація кальцію забезпечує безперервне утворення актин-міозинових містків без фаз роз’єднання. Це призводить до злиття окремих механічних відповідей у єдине тривале скорочення без коливань напруження. На органному рівні таке скорочення проявляється як рівномірне, стабільне напруження м’яза без фаз часткового розслаблення. Саме відсутність періодів зниження напруження є ключовою ознакою суцільного тетанусу. Зворотні зв’язки реалізуються через високу частоту стимуляції, яка підтримує постійну деполяризаційну активність і стабільний кальцієвий сигнал. У результаті м’яз утримується у стані максимального скорочення протягом усього часу подразнення. Саме попадання кожного наступного імпульсу на фазу поодинокого скорочення без можливості повного розслаблення зумовлює розвиток суцільного тетанусу.