У людини вимірюють внутрішньоплевральний тиск. У якій фазі людина затримала дихання, якщо величина тиску дорівнює +3 см вод. ст.?

Чому це правильна відповідь

Внутрішньоплевральний тиск визначається співвідношенням еластичної тяги легень і грудної клітки та активністю дихальних м’язів. У нормі він є від’ємним відносно атмосферного, що забезпечує розправлення легень і їх утримання у грудній порожнині. Під час форсованого видиху активуються внутрішні міжреброві м’язи та м’язи черевного преса, які зменшують об’єм грудної порожнини. Це призводить до різкого підвищення тиску в плевральній порожнині за рахунок механічного стискання легень. На органному рівні скорочення експіраторних м’язів передає додатковий тиск на плевру, унаслідок чого внутрішньоплевральний тиск стає не лише менш негативним, а й може перевищувати атмосферний. Значення +3 см вод. ст. можливе лише при активному, примусовому видиху. На системному рівні такий тиск забезпечує швидке виштовхування повітря з альвеол, долаючи опір дихальних шляхів. Без активної роботи м’язів подібне підвищення тиску не формується. Зворотний зв’язок реалізується через механорецептори дихальної системи, які реагують на зміну об’єму та тиску. Саме поєднання активної експіраторної мускулатури та позитивного плеврального тиску робить форсований видих єдиною фазою, при якій можливе значення +3 см вод. ст.