У хворого гостра серцево-легенева недостатність, що супроводжується набряком легень. Який препарат з групи діуретиків необхідно призначити?
- А Спіронолактон
- Б Дихлортіазид
- В Діакарб
- Г Фуросемід Правильна
- Д Тріамтерен
Чому це правильна відповідь
Фуросемід належить до петльових діуретиків і є найпотужнішим препаратом цієї групи, який блокує Na⁺-K⁺-2Cl⁻-симпортер у товстому висхідному відділі петлі Генле. Цей транспортний механізм забезпечує реабсорбцію 20–25 % профільтрованого натрію, тому його інгібування призводить до різкого зростання натріурезу (до 20–30 % від фільтрованого Na⁺), вираженої діуретичної відповіді та швидкого зменшення позаклітинної рідини. Саме ця швидкість і сила дії робить фуросемід препаратом вибору при гострій лівошлуночковій недостатності з набряком легень, коли необхідно терміново знизити переднавантаження на серце, зменшити тиск заклинювання в легеневих капілярах і усунути альвеолярний набряк. Окрім потужного натріуретичного ефекту фуросемід викликає вазодилатацію легеневих венозних судин (через стимуляцію простагландинів E₂ та I₂), що додатково знижує тиск у малому колі кровообігу ще до настання діурезу. При внутрішньовенному введенні ефект починається через 3–5 хвилин, пік дії — через 20–30 хвилин, що критично важливо в невідкладній ситуації. На відміну від тіазидів і калійзберігаючих діуретиків, фуросемід зберігає високу ефективність навіть при зниженій швидкості клубочкової фільтрації (<30 мл/хв), що часто буває при декомпенсованій серцевій недостатності. Фармакокінетично при гострому набряку легень фуросемід вводять виключно внутрішньовенно, біодоступність при пероральному прийомі становить лише 50 %, зв’язування з білками плазми — 95–99 %, метаболізується мінімально, виводиться переважно нирками у незміненому вигляді та у вигляді глюкуроніду. Тривалість дії при в/в введенні — 2–3 години, що дозволяє титрувати дозу залежно від клінічної відповіді. Клінічно фуросемід є препаратом першого вибору при кардіогенному набряку легень, гострій декомпенсації ХСН, гіпертонічному кризі з набряком легень. Основні побічні ефекти (гіпокаліємія, гіпомагніємія, метаболічний алкалоз, ототоксичність при швидкому в/в введенні) зумовлені саме потужною блокадою Na⁺-K⁺-2Cl⁻-симпортера та супутньою втратою електролітів. Жоден інший клас діуретиків не має настільки швидкого та вираженого ефекту в невідкладній ситуації з набряком легень.