Хворій жінці із захворюванням нирок, що супроводжується вираженими набряками, призначили діуретичний препарат, що пригнічує реабсорбцію в нирках іонів Na+ і води, посилює виведення нирками іонів K+ і Mg++, викликає гіперурикемію, зумовлює потужний діуретичний ефект. Назвіть цей препарат:

Чому це правильна відповідь

Фуросемід належить до потужних петльових діуретиків і необоротно інгібує котранспортер Na⁺/K⁺/2Cl⁻ (NKCC2) у висхідній товстій частині петлі Генле, блокуючи реабсорбцію натрію, калію та хлору, що призводить до значного зменшення реабсорбції води за рахунок порушення контртранспортного механізму концентрації сечі. На клітинному рівні інгібування NKCC2 порушує градієнт натрію в інтерстиції мозкової речовини нирки, знижуючи осмолярність інтерстицію та роблячи неможливим створення гіперосмолярного середовища, необхідного для концентрації сечі, що зумовлює потужний діуретичний ефект (до 20–25 % фільтрованого натрію виводиться). Одночасно блокада котранспортера в дистальних канальцях та петлі Генле підвищує екскрецію калію (через збільшення доставки натрію до дистального нефрона та активацію альдостерон-залежного обміну Na⁺/K⁺) та магнію, а також знижує екскрецію кальцію (на відміну від тіазидів). Гіперурикемія виникає внаслідок конкуренції фуросеміду за органічні аніони в проксимальних канальцях, що зменшує секрецію сечової кислоти та підвищує її реабсорбцію. Фармакокінетично фуросемід при пероральному прийомі має біодоступність 50–70 %, швидко всмоктується, зв’язується з білками плазми на 95–98 %, діє через 30–60 хвилин