На перехід із горизонтального положення у вертикальне система кровообігу відповідає розвитком рефлекторної пресорної реакції. Що з наведеного є її обов’язковим компонентом?

Чому це правильна відповідь

Перехід у вертикальне положення супроводжується переміщенням значної частини крові під дією сили тяжіння в судини нижніх кінцівок і черевної порожнини, що зменшує венозне повернення до серця та наповнення шлуночків. Це первинно знижує ударний об’єм і хвилинний викид, що загрожує падінням артеріального тиску на системному рівні. Зміни артеріального тиску сприймаються барорецепторами каротидного синуса та дуги аорти, які зменшують частоту імпульсації до довгастого мозку. На системному рівні це призводить до активації симпатичного відділу автономної нервової системи та гальмування парасимпатичного впливу. Ключовим ефекторним механізмом симпатичної активації є скорочення гладких м’язів венозних судин ємності, які в нормі містять більшу частину об’єму крові. Веноконстрикція зменшує венозну ємність і сприяє переміщенню крові з периферичних депо до правого передсердя. Підвищення венозного повернення відновлює кінцево-діастолічний об’єм шлуночків і, за механізмом Франка–Старлінга, підтримує ударний об’єм і хвилинний викид. Саме цей механізм дозволяє стабілізувати системний артеріальний тиск у перші секунди після ортостатичного навантаження. Без системного звуження венозних судин ємності компенсація зниженого венозного повернення була б неможливою, оскільки артеріальні та серцеві механізми не здатні швидко усунути дефіцит наповнення серця. Тому веноконстрикція є обов’язковим компонентом пресорної ортостатичної реакції.