На перехід із горизонтального положення у вертикальне система кровообігу відповідає розвитком рефлекторної пресорної реакції. Що з наведеного є її обов’язковим компонентом?

Чому це правильна відповідь

Перехід у вертикальне положення викликає гравітаційне перерозподілення крові до вен нижніх кінцівок та живота, знижуючи венозне повернення до серця та артеріальний тиск у каротидному синусі й дузі аорти. Барорецептори зменшують частоту імпульсації по афферентних волокнах IX та X нервів до ядра солітарного тракту, що знімає гальмівний вплив на ростральний вентролатеральний відділ довгастого мозку та посилює симпатичну еферентацію до венозних судин ємності. Регуляція відбувається на системному рівні через симпатичні постгангліонарні нейрони, які вивільняють норадреналін на α1-адренорецептори гладких міоцитів венозної стінки, викликаючи скорочення та зменшення ємності вен. Це перерозподіляє кров від периферії до центрального компартменту, підвищуючи венозне повернення та переднавантаження на серце за законом Франка-Старлінга без значної зміни загального об'єму крові. Зворотний зв'язок реалізується через швидке відновлення тиску в барорецепторних зонах, що зменшує симпатичну активацію після компенсації венозного повернення. Без звуження вен ємності падіння тиску тривало б довше, бо гравітаційне депонування крові сягало б 500–700 мл без активної мобілізації. Симпатична вазоконстрикція вен повертає цей об'єм до серця за секунди. Системне звуження венозних судин ємності компенсує ортостатичне зниження венозного повернення за рахунок активного зменшення комплаєнсу вен нижче діафрагми, де розташована основна ємність системи. Це підтримує серцевий викид та артеріальний тиск без значного зростання частоти чи опору артеріол, дозволяючи швидку адаптацію до гравітації. Механізм базується на високій щільності α1-рецепторів у венозній стінці та низькому базовому тонусі вен, що робить їх чутливими до симпатичної стимуляції. Без цього компонента ортостатична гіпотензія розвивалася б навіть при нормальній частоті та артеріолярному опорі, бо пасивне повернення крові недостатнє для компенсації гравітаційного пулу.