Чоловік 37 років доставлений в хірургічне відділення з явищами гострого панкреатиту: блювота, пронос, брадикардія, гіпотензія, слабкість, явища зневоднення організму. Який препарат найбільш доцільно використовувати в першу чергу?

Чому це правильна відповідь

Контрикал (апротинін) є поліпептидним інгібітором протеолітичних ферментів, що необоротно блокує активні центри трипсину, хімопсину, калікреїну, плазміну та інших серинових протеаз; при гострому панкреатиті саме передчасна активація проферментів у тканині підшлункової залози запускає аутоліз, некроз і системне вивільнення калікреїну з утворенням кінців, що призводить до гіпотензії, порушення мікроциркуляції та шоку. Внутрішньовенне введення контрикалу швидко пригнічує активність циркулюючих протеаз, зменшує ферментативну токсемію, стабілізує гемодинаміку та запобігає подальшому руйнуванню залози, що робить його препаратом першої лінії при тяжкому і середньотяжкому гострому панкреатиті. Брадикардія та гіпотензія в даному випадку є наслідком дії кінінів і калікреїну на судинний тонус і серцевий викид, тому інгібування калікреїн-кінінової системи апротиніном безпосередньо усуває ці прояви, тоді як симпатоміметики чи спазмолітики діють лише симптоматично. Фармакокінетично контрикал вводиться виключно внутрішньовенно, швидко розподіляється в позаклітинній рідині, має період напіввиведення близько 2 годин, інактивується пептидазами та виводиться нирками у вигляді неактивних фрагментів; висока молекулярна маса обмежує проникнення в тканини, але достатня для пригнічення циркулюючих протеаз. Клінічно контрикал показаний саме при ферментативній фазі гострого панкреатиту, коли є лабораторне або клінічне підтвердження активації трипсину (підвищення амілази, ліпази, гіпотензія, олігурія); саме цей механізм відрізняє його від інших препаратів, які не впливають на протеолітичну агресію. Ефедрин, но-шпа та платифілін можуть тимчасово коригувати окремі симптоми (гіпотензію чи спазм), але не зупиняють аутолітичний процес, тому їх застосування другорядне. Таким чином, контрикал є патогенетичним препаратом першої лінії при гострому панкреатиті з гіпотензією та ознаками системного запалення, оскільки безпосередньо блокує ключову ланку — активність протеаз, що зумовлює весь каскад ускладнень.