Хворий надійшов до інфекційного відділення з підозрою на холеру. Який основний метод дослідження необхідно використати для підтвердження діагнозу?

Чому це правильна відповідь

Холера спричиняється Vibrio cholerae серогруп О1 та О139, які продукують холерний токсин (CTX), що складається з субодиниць A і B. Токсин B зв’язується з GM1-гангліозидами ентероцитів тонкої кишки, активуючи аденілатциклазу через Gs-білок, що призводить до масивного підвищення цАМФ, відкриття CFTR-каналів і секреторної діареї. Для підтвердження діагнозу необхідно виділити саме збудник із фекалій або блювотних мас, оскільки клінічна картина (рисова вода) неспецифічна і може спостерігатись при інших ентеротоксигенних інфекціях (ETEC, V. parahaemolyticus). Бактеріологічний метод є золотим стандартом: посів на лужне середовище (1 % пептонна вода, TCBS-агар) дозволяє швидко виявити ріст V. cholerae з характерними жовтими колоніями на TCBS, позитивною оксидазною пробою, аглютинацією з полівалентною О1- та О139-сироваткою та рухливістю у «темному полі». Лише виділення культури та її серологічна ідентифікація підтверджує етіологічний діагноз холери, особливо в перші години-доби захворювання, коли титр антитіл ще низький. Серологічні методи (визначення антитоксичних чи вібріоцидних антитіл) мають ретроспективне значення, оскільки наростання титру в парних сироватках відбувається через 7–14 діб, а в перші години хвороби антитіла відсутні або в низькому титрі. Імунологічні методи (ІФА на холерний токсин, ПЛР на ген ctxA) є допоміжними та швидкими, але не заміняють бактеріологічного підтвердження, особливо в епідеміологічному розслідуванні. Біологічний метод (біопроба на мишах-смоктанах) історично використовувався, але зараз не застосовується через етичні та технічні причини. Таким чином, лише бактеріологічний метод дозволяє в найкоротший термін (12–24 год) виділити та ідентифікувати збудник, що є критерієм підтвердження діагнозу холери за міжнародними стандартами ВООЗ. Тільки бактеріологічний метод відповідає вимогам етіологічної діагностики холери в гострий період, коли необхідно швидко підтвердити наявність V. cholerae О1/О139 у випорожненнях.