У кішки з децеребраційною ригідністю потрібно знизити тонус м’язів. Цього можна досягти шляхом:
- А Подразнення ампулярних вестибуло-рецепторів
- Б Подразнення вестибулослухового нерва
- В Руйнування вестибулярних ядер Дейтерса Правильна
- Г Подразнення отолітових вестибуло-рецепторів
- Д Подразнення вестибулярних ядер Дейтерса
Чому це правильна відповідь
Децеребраційна ригідність зумовлена різким підвищенням тонусу розгиначів, що виникає внаслідок усунення гальмівних впливів надсегментарних структур на стовбурові центри. Провідну роль у підтриманні цього підвищеного тонусу відіграють латеральні вестибулярні ядра Дейтерса, які є потужним джерелом тонічного збудження мотонейронів спинного мозку. На системному рівні ядра Дейтерса формують латеральний вестибулоспінальний шлях, який постійно активує α- і γ-мотонейрони розгиначів. Цей вплив не потребує коркової участі і зберігається після перерізки стовбура мозку вище середнього мозку, що й лежить в основі децеребраційної ригідності. На клітинному рівні активність нейронів ядер Дейтерса підтримує високу частоту імпульсації в мотонейронах, що підвищує чутливість м’язових веретен через γ-петлю. Це призводить до посиленого розтягувального рефлексу і стійкого підвищення м’язового тонусу. Руйнування вестибулярних ядер Дейтерса усуває головне джерело тонічного збудження розгиначів. Внаслідок цього припиняється надходження збуджувальних імпульсів по вестибулоспінальному шляху, що безпосередньо знижує активність мотонейронів. Зворотний ефект проявляється у зменшенні активації м’язових веретен і послабленні рефлекторної підтримки тонусу. Саме усунення центральної ланки збуджувального контролю робить руйнування ядер Дейтерса ефективним способом зниження м’язового тонусу при децеребраційній ригідності.