При обстеженні жінки 56-ти років, що хвора на цукровий діабет 1-го типу, виявлене порушення білкового обміну, що при лабораторному дослідженні крові проявляється аміноацидемією, а клінічно - уповільненням загоєння ран і зменшенням синтезу антитіл. Який з перерахованих механізмів викликає розвиток аміноацидемії?

Чому це правильна відповідь

У пацієнтки з цукровим діабетом 1-го типу основою біохімічних порушень є абсолютний дефіцит інсуліну. Інсулін є ключовим анаболічним гормоном для обміну вуглеводів, ліпідів і особливо білків. Для білкового обміну він стимулює синтез білка в мязах та інших тканинах, гальмує протеоліз і сприяє утилізації амінокислот для побудови структурних і функціональних білків. При його дефіциті організм переходить у катаболічний режим, у якому переважає розпад білків над їх синтезом, що веде до негативного азотистого балансу. Молекулярна основа полягає у тому, що при дефіциті інсуліну знижується надходження глюкози в інсулінзалежні тканини, особливо в скелетні мязи. Щоб забезпечити енергією життєво важливі органи, активуються катаболічні гормони, такі як глюкагон і кортизол, які стимулюють протеоліз у мязах. Білки розщеплюються до амінокислот, які надходять у кров і транспортуються до печінки, де використовуються як субстрати для глюконеогенезу. Це і є безпосередньою причиною аміноацидемії, тобто підвищення концентрації вільних амінокислот у плазмі. У печінці багато з цих амінокислот зазнають трансамінування і дезамінування, утворюючи проміжні продукти циклу лимонної кислоти та глюконеогенного шляху, а аміногрупи врешті утилізуються у циклі сечовини. Однак швидкість надходження амінокислот з периферичних тканин настільки висока, що їх рівень у плазмі залишається підвищеним. Цей стан відображає системний катаболізм білків і є характерним для декомпенсованого цукрового діабету 1-го типу. Наслідком тривалого переважання протеолізу над синтезом є виснаження білкових резервів організму. Уповільнення загоєння ран пояснюється тим, що для репарації тканин необхідні структурні білки сполучної тканини, ферменти, фактори згортання і численні регуляторні білки, синтез яких порушується при дефіциті інсуліну і хронічній аміноацидемії. Аналогічно знижується синтез імуноглобулінів, оскільки плазматичні клітини потребують достатнього надходження амінокислот для продукції антитіл. Таким чином, клінічні прояви прямо випливають з активації протеолізу. Тому саме підвищення протеолізу є тим механізмом, який найкраще пояснює аміноацидемію, уповільнене загоєння ран і зниження синтезу антитіл у пацієнтки з цукровим діабетом 1-го типу. Воно обєднує в собі дефіцит інсулінового анаболізму, активацію катаболічних гормонів, посилений розпад білків і підвищення рівня амінокислот у крові.