При обстеженні жінки 56-ти років, що хвора на цукровий діабет 1-го типу, виявлене порушення білкового обміну, що при лабораторному дослідженні крові проявляється аміноацидемією а клінічно - уповільненням загоєння ран і зменшенням синтезу антитіл. Який з перерахованих механізмів викликає розвиток аміноацидемії?

Чому це правильна відповідь

У хворих на цукровий діабет 1-го типу через абсолютний дефіцит інсуліну та відносний надлишок контринсулярних гормонів (глюкагон, кортизол, катехоламіни, гормон росту) розвивається катаболічний стан із різким підвищенням протеолізу в скелетних м’язах та інших тканинах. Інсулін у нормі пригнічує активність убіквітин-протеасомного шляху та лізосомальних протеаз, тому при його відсутності ці системи активуються. Ключову роль відіграє убіквітин-протеасомна система: білки м’язових волокон (міофібрилярні білки, актин, міозин) ковалентно зв’язуються з убіквітином за участю Е1-, Е2-, Е3-ферментів, після чого деградують у 26S-протеасомі до вільних амінокислот. Одночасно глюкагон та кортизол індукують експресію генів убіквітин-лігаз (MuRF1, MAFbx/Atrogin-1), що ще більше прискорює протеоліз. Вивільнені амінокислоти (особливо аланін, глутамін, розгалужені — валін, лейцин, ізолейцин) надходять у кров, викликаючи аміноацидемію. Частина амінокислот використовується печінкою для глюконеогенезу (аланін → глюкоза за глюкозо-аланіновим циклом), що підтримує гіперглікемію, а частина залишається в плазмі. Через катаболізм зменшується пул білків, необхідних для регенерації тканин (колаген, фібронектин), тому рани загоюються повільно. Од