З хімічного виробництва в токсикологічне відділення доставлений хворий з отруєнням ртуттю. Який препарат слід використати в даній ситуації?

Чому це правильна відповідь

Унітіол (2,3-димеркаптопропансульфонат натрію) є водорозчинним комплексоном із двома сульфгідрильними групами (-SH), що утворює стійкі хелатні комплекси з іонами важких металів, зокрема ртуттю (Hg²⁺), свинцем, миш’яком, кадмієм; при отруєнні ртуттю унітіол зв’язує як неорганічні, так і органічні сполуки ртуті (включаючи алкілртутні), переводячи їх у нетоксичні циклічні меркаптиди, які швидко виводяться нирками. Препарат діє на позаклітинному рівні, відновлює активність сульфгідрильних груп ферментів (піруватдегідрогенази, сукцинатдегідрогенази), порушених блокуванням ртуттю, та запобігає подальшому зв’язуванню металу з клітинними білками. Внутрішньом’язове або внутрішньовенне введення унітіолу при гострому отруєнні ртуттю забезпечує швидке зниження концентрації вільного металу в плазмі та тканинах, зменшення неврологічних і ниркових уражень. Фармакокінетично унітіол вводиться парентерально (біодоступність при пероральному прийомі низька), швидко розподіляється в позаклітинній рідині, не проникає через гематоенцефалічний бар’єр (тому при хронічному отруєнні ртуттю з ураженням ЦНС ефективність нижча), метаболізується шляхом окислення дисульфідними зв’язками та виводиться нирками у вигляді комплексів із металом; період напіввиведення становить 1–2 години, що вимагає повторних введень кожні 6–8 годин у першу добу. Клінічно унітіол є антидотом вибору при гострому та підгострому отруєнні неорганічними й органічними сполуками ртуті, а також при отруєнні миш’яком і свинцем; саме наявність вільних тіолових груп і здатність утворювати водорозчинні комплекси відрізняє його від усіх інших варіантів. Ентеросорбенти та активоване вугілля ефективні лише при пероральному надходженні ртуті до деконтамінації шлунково-кишкового тракту, але не зв’язують метал, що вже всмоктався; налоксон є антагоністом опіоїдних рецепторів, ізонітрозин (натрію нітрит + тіосульфат) — антидот при отруєнні ціанідами. Таким чином, лише унітіол має специфічний хелатуючий механізм дії щодо ртуті, що робить його єдиним правильним вибором при системному отруєнні.