В експерименті подразнюють скелетний м’яз серією електричних імпульсів. Який вид м’язового скорочення виникне, якщо кожний наступний імпульс припадає на період вкорочення поодинокого м’язового скорочення?

Чому це правильна відповідь

Суцільний тетанус виникає при високій частоті подразнень, коли кожен наступний імпульс надходить під час фази вкорочення попереднього поодинокого скорочення, не дозволяючи м’язу повернутися до початкової довжини на органному рівні. Механічна сумація напруження відбувається через накопичення кальцію в саркоплазмі, оскільки повторна активація саркоплазматичного ретикулуму вивільняє додатковий кальцій до того, як попередній транзиєнт повністю знижений на клітинному рівні. Висока внутрішньоклітинна концентрація кальцію підтримує постійне зв’язування з тропоніном C, забезпечуючи безперервну активацію перехресних містків актину та міозину без періодів релаксації на молекулярному рівні. Напруження м’яза досягає максимуму, у 3–4 рази перевищуючи амплітуду поодинокого скорочення, за рахунок повної рекрутації всіх моторних одиниць та відсутності механічних коливань на органному рівні. Зворотний зв’язок через швидкість утилізації кальцію саркоплазматичним насосом обмежує тривалість тетанусу при дуже високих частотах, але в оптимальному діапазоні підтримує стабільне плато напруження. Саме накладання імпульсів на фазу вкорочення забезпечує злиття механічних відповідей у гладке суцільне скорочення без осциляцій, на відміну від ни