Коли людина проходить повз їдальню та чує дзвін посуду, у неї виділяється слина. Реалізація якого рефлексу зумовлює цю реакцію?

Чому це правильна відповідь

Виділення слини виникає у відповідь на нейтральний подразник — дзвін посуду, який раніше неодноразово збігався в часі з прийомом їжі та безумовною слинною секрецією. Тимчасовий зв’язок замикається в корі великих півкуль між слуховою зоною та центрами слинних залоз, роблячи дзвін умовним сигналом їжі. Регуляція відбувається на корковому рівні через асоціативні нейрони, де збудження від слухової кори передається до еферентних шляхів парасимпатичних ядер стовбура мозку. Парасимпатичні волокна слинних залоз активуються холінергічно, викликаючи рясну рідку секрецію без безпосереднього контакту з їжею. Формування рефлексу залежить від попереднього поєднання: дзвін посуду як штучний подразник не має природного зв’язку з їжею, на відміну від виду чи запаху. Замикання відбувається лише за рахунок штучного збігу в досвіді людини, переводячи нейтральний звук у сигнальний стимул. Зворотний зв’язок реалізується через вигасання: при неодноразовому дзвоні без наступного прийому їжі тимчасовий зв’язок послаблюється корковим гальмуванням, зменшуючи слинну відповідь. Це дозволяє адаптацію до неінформативних сигналів на корковому рівні. Штучний характер подразника визначає рефлекс саме як умовний штучний, оскільки дзвін посуду не є природним харчовим стимулом, а набуває сигнального значення виключно через індивідуальний досвід на рівні кори великих півкуль.