До хірургічного відділення ЦРЛ надійшов хворий з колотою раною стопи, яку він отримав під час косовиці. Які специфічні препарати необхідно застосувати з метою екстреної активно-пасивної імунопрофілактики правця?

Чому це правильна відповідь

При колотих, забруднених ґрунтом ранах існує високий ризик правця через можливе потрапляння спор Clostridium tetani в анаеробні умови. Тетаноспазмін — потужний екзотоксин — необоротно фіксується на нервових терміналях протягом перших годин, після чого антитіла вже не можуть його нейтралізувати. Тому екстрена активно-пасивна профілактика правця полягає в одночасному введенні протиправцевої антитоксичної сироватки (кінської або людського імуноглобуліну), яка негайно зв’язує вільний циркулюючий токсин, та правцевого анатоксину, який запускає власний активний імунітет (продукція антитіл починається через 7–14 діб і триває роками). Така комбінація забезпечує миттєвий пасивний захист і довготривалий активний імунітет. Протиправцева сироватка вводиться внутрішньом’язово або внутрішньовенно після обов’язкової проби на чутливість (кінська сироватка), людський протиправцевий імуноглобулін переважно; анатоксин вводиться в інше місце. При невідомому або неповному вакцинальному статусі одночасно починають повний курс активної імунізації (0, 7 днів, 21 день, ревакцинація через 6–12 місяців). Клінічно активно-пасивна профілактика є золотим стандартом при травмах з високим ризиком правця у нещеплених або частково щеплених осіб. Саме поєднання антитоксичної сироватки (пасивний захист) та анатоксину (активний імунітет) є єдиним способом екстреної специфічної профілактики правця, тоді як антибіотики діють лише на вегетативні форми клостридій, а вакцина АКДП чи інтерферон не мають відношення до нейтралізації тетаноспазміну.