При визначенні групи крові за системою АВ0 аглютинацію еритроцитів досліджуваної крові викликали стандартні сироватки I та II груп і не викликала III групи. Які аглютиногени містяться в цих еритроцитах?

Чому це правильна відповідь

Визначення групи крові за системою АВ0 ґрунтується на наявності або відсутності в мембрані еритроцитів двох основних вуглеводно-білкових аглютиногенів — А та В, які є термінальними олігосахаридними залишками глікопротеїнів і гліколіпідів типу глікосфінголіпідів. Синтез аглютиногену А каталізує N-ацетилгалактозамінілтрансфераза (А-фермент), яка приєднує N-ацетил-D-галактозамін до Н-антигену (попередника), тоді як аглютиноген В утворюється під дією галактозилтрансферази (В-фермент), яка приєднує D-галактозу до того ж Н-антигену. Стандартні сироватки містять антитіла: сироватка I групи (0) — анти-А + анти-В, II групи (А) — анти-В, III групи (В) — анти-А, IV групи (АВ) — антитіл немає. У задачі аглютинація еритроцитів відбулася зі стандартними сироватками I (анти-А + анти-В) та II (анти-В) груп, тобто еритроцити зв’язувалися з анти-В-антитілами, що свідчить про наявність на їх поверхні аглютиногену В. Водночас сироватка III групи (анти-А) аглютинації не викликала, тобто аглютиногену А на мембрані немає. Отже, еритроцити містять тільки аглютиноген В, що відповідає групі крові В(III) за системою АВ0. Біохімічно це означає, що в геномі людини гомозиготний або гетерозиготний алель гена В (кодуючого В-галактозилтрансферазу), а алель А відсутній або нефункціональний, тому термінальний цукор — галактоза, а не N-ацетилгалактозамін. Клінічно саме наявність лише аглютиногену В зумовлює аглютинацію з сироватками, що містять анти-В (I та II групи), і відсутність реакції з сироваткою III групи (анти-А), що чітко відрізняє цю групу від А(II), АВ(IV) та 0(I).