Унаслідок травми відбулося пошкодження спинного мозку з повним його розривом на рівні першого шийного хребця. Як зміниться дихання у потерпілого?

Чому це правильна відповідь

Ритмічні дихальні імпульси генеруються в дихальному центрі довгастого мозку та передаються низхідними бульбо-спінальними трактами через шийний відділ спинного мозку до мотонейронів френічного нерва на рівні C3–C5 та міжреберних нервів. Повний розрив спинного мозку на рівні першого шийного хребця перериває ці еферентні шляхи, усуваючи центральний драйв до діафрагми та міжреберних м’язів. Регуляція дихання відбувається на системному рівні через ієрархію від пре-Бьотцингерового комплексу до спінальних мотонейронів, але без інтактних низхідних шляхів сигнали з довгастого мозку не досягають ефекторів. Діафрагма, основний інспіраторний м’яз, повністю денервується через блокаду френічного нерва. Додаткові шийні м’язи, які можуть брати участь у диханні, також втрачають іннервацію, оскільки їх мотонейрони розташовані нижче рівня пошкодження або залежні від вищих центрів. Еластична віддача легень забезпечує пасивний видих після останнього циклу, але нові вдихи неможливі через відсутність активації інспіраторних м’язів. Зворотний зв’язок від периферичних і центральних хеморецепторів продовжує надходити до дихального центру аферентними шляхами, які минають шийний спинний мозок, але еферентна ланка перервана на рівні C1. Це виключає будь-яку компенсацію чи спонтанне відновлення ритму. Повний розрив на рівні C1 блокує всі низхідні дихальні команди, припиняючи дихальні рухи на органному та системному рівнях, оскільки жоден дихальний м’яз не отримує центральної активації.