Який тип вентиляційної недостатності дихання характерний для пневмотораксу?

Чому це правильна відповідь

Пневмоторакс характеризується рестриктивним типом вентиляційної недостатності дихання через зовнішнє обмеження розширення легені, що виникає при накопиченні повітря в плевральній порожнині з колапсом легеневої тканини та зменшенням дихального об’єму. Надходження повітря в плевральну порожнину (при травмі, розриві булли чи спонтанно) порушує негативний плевральний тиск, необхідний для розправлення легені, що призводить до її компресії, зменшення життєвої ємності легень (ЖЄЛ) та загальної ємності легень (ЗЄЛ) при збереженій прохідності дихальних шляхів. Рестрикція розширення легені обмежує вдих, знижує комплаєнс легенево-грудної системи, підвищує роботу дихальних м’язів для подолання еластичного опору, що клінічно проявляється задишкою інспіраторного характеру, тахіпное, зниженням сатурації кисню та гіперкапнією при прогресуванні. Зміни газів крові включають гіпоксемію через порушення вентиляційно-перфузійного співвідношення (зони з низьким V/Q через колапс альвеол) та респіраторний ацидоз при декомпенсації. Наслідками є прогресуюча дихальна недостатність, медіастинальний зсув при напружному пневмотораксі з компресією контралатеральної легені та венозного повернення, що призводить до гіпотензії та шоку. Саме рестриктивний механізм є провідним при пневмотораксі, оскільки первинно обмежується об’єм легені зовнішнім фактором, а не порушується прохідність чи регуляція дихання. Рестрикція дихальних рухів через втрату негативного плеврального тиску безпосередньо зменшує вентиляційний об’єм, що відрізняє пневмоторакс від обструктивних чи змішаних типів недостатності.