У лікарні вирішено проводити контроль якості стерилізації інструмента в автоклаві за допомогою біологічного методу. Які мікроорганізми найдоцільніше використати як тест-культури?

Чому це правильна відповідь

Для контролю ефективності стерилізації в автоклаві застосовують біологічний метод, який базується на використанні мікроорганізмів з максимальною стійкістю до фізичних і хімічних чинників. У цьому контексті йдеться про бактерії, а саме про спороутворювальні форми, які належать до грампозитивних паличок роду Bacillus або Clostridium. Їхньою ключовою особливістю є здатність утворювати ендоспори. Спори є особливими структурними елементами бактеріальної клітини, що характеризуються надзвичайно високою резистентністю до температури, тиску, висушування та дії хімічних агентів. Це зумовлено багатошаровою оболонкою, низьким вмістом води та наявністю дипіколінової кислоти з кальцієм, що стабілізує структури спори. Саме ця резистентність робить спорові бактерії еталонними тест-об’єктами для перевірки стерилізації. Під час автоклавування стерилізаційний ефект досягається поєднанням високої температури та тиску насиченої пари. Якщо в цих умовах гинуть спори, це означає, що всі вегетативні форми бактерій, а також віруси й гриби, також гарантовано знищені. Тому виживання або загибель спорових тест-культур є об’єктивним показником якості стерилізації. З діагностичної точки зору після стерилізації тест-культури піддають культивуванню. Відсутність росту свідчить про ефективність автоклавування. Саме ця чітка причинно-наслідкова залежність між наявністю спор і контролем стерилізаційного процесу лежить в основі біологічного методу. Ключовою мікробіологічною ознакою з умови задачі є використання автоклава та біологічного контролю. Оскільки спори є найстійкішою формою існування бактерій, саме спорові мікроорганізми є оптимальними та загальноприйнятими тест-культурами для такого виду контролю.