У людини вимірюють внутрішньоплевральний тиск. У якій фазі людина затримала дихання, якщо величина тиску дорівнює – 25 см вод.ст.?

Чому це правильна відповідь

Розглядається механіка дихання та формування внутрішньоплеврального тиску, що належить до органного і системного рівнів регуляції дихальної системи. Внутрішньоплевральний тиск відображає взаємодію між легенями та грудною стінкою і є ключовим показником роботи дихальних мʼязів. У спокої внутрішньоплевральний тиск є негативним і становить приблизно –5 см вод. ст., що забезпечує розправлення легень. Під час вдиху скорочення діафрагми та зовнішніх міжреберних мʼязів збільшує обʼєм грудної порожнини, що призводить до ще більшого зниження плеврального тиску. При форсованому вдиху до роботи залучаються додаткові дихальні мʼязи, що різко підсилює розширення грудної клітки. Це спричиняє значне збільшення обʼєму плевральної порожнини і різке падіння внутрішньоплеврального тиску до дуже негативних значень. Значення –25 см вод. ст. є фізіологічно можливим лише при максимальному напруженні інспіраторних мʼязів. Такий рівень негативного тиску створює потужний градієнт для надходження повітря в легені і не виникає під час спокійного дихання. Зворотні механічні звʼязки реалізуються через еластичні властивості легень і грудної стінки, які обмежують подальше зниження тиску. Саме поєднання активної мʼязової роботи та різкого збільшення обʼєму грудної порожнини пояснює, чому дане значення внутрішньоплеврального тиску відповідає форсованому вдиху.