Пацієнтку віком 50 років шпиталізовано із закритою черепно-мозковою травмою у ділянці потиличної кістки. Під час огляду спостерігається: порушення ходи і рівноваги, тремор рук. Яка частина головного мозку пошкоджена?

Чому це правильна відповідь

Мозочок координує рухи, забезпечує рівновагу та точність довільних дій через постійне порівняння планового руху з реальним за допомогою зворотних зв’язків від пропріорецепторів, вестибулярного апарату та кори головного мозку. Афферентація надходить по нижніх мозочкових ніжках від спинного мозку (спіноцеребелярні шляхи), по середніх — від моста (понтоцеребелярні волокна), по верхніх — еферентні волокна до таламуса та червоного ядра. Пошкодження мозочка порушує синергію м’язів-агоністів та антагоністів, викликаючи атаксію ходи з широкою базою, нестійкістю та відхиленням у бік ураження через втрату корекції від вестибулоцеребелярних шляхів. Тремор рук виникає як інтенційний через порушення зворотного зв’язку від кори через понтоцеребелярний шлях, що призводить до гіперметрії та осциляцій кінцівки навколо цілі. Регуляція на клітинному рівні відбувається через гальмівну дію клітин Пуркіньє на глибокі ядра мозочка за допомогою ГАМК; клітини Пуркіньє отримують збудження від гранулярних клітин (паралельні волокна) та гальмування від кошикових і зірчастих клітин. Зворотний зв’язок від периферії через лазячі волокна модулює силу гальмування, забезпечуючи точну корекцію. Зворотні зв’язки формуються через петлі мозочок-таламус-кора та мозочок-червоне ядро-спинний мозок, де еферентні сигнали від зубчастого, інтерпозитусного та кулястого ядер коригують тонус та швидкість рухів. При травмі потилиці ці петлі розриваються, викликаючи іпсилатеральну атаксію та тремор. Механізм приводить до симптомів саме через втрату корекції рухів на підсвідомому рівні; мозочок не ініціює рухи, але постійно коригує їх за допомогою швидких зворотних петель, тому пошкодження проявляється розладами координації та рівноваги без паралічу.