У хворого, який проходить курс лікувального голодування, нормальний рівень глюкози у крові підтримується головним чином за рахунок глюконеогенезу. З якої амінокислоти у печінці людини найбільш активно синтезується глюкоза?

Чому це правильна відповідь

Під час тривалого голодування основним джерелом вуглецевого скелету для глюконеогенезу в печінці є аланін, який надходить із скелетних м’язів у рамках глюкозо-аланінового циклу (цикл Кахілла). У міоцитах при розпаді білків і трансамінуванні пірувату за участю аланінамінотрансферази (АЛТ) з використанням піридоксальфосфату як коферменту утворюється аланін, який транспортується кров’ю до печінки. У гепатоцитах аланін знову піддається трансамінуванню тією ж АЛТ з утворенням пірувату і глутамату; піруват карбоксилюється піруваткарбоксилазою (кофермент — біотин, алостеричний активатор — ацетил-КоА) до оксалоацетату в матриксі мітохондрій, потім оксалоацетат через малатний або аспартатний човник виходить у цитозоль, де фосфоенолпіруваткарбоксикіназа перетворює його на фосфоенолпіруват — перший субстрат власне глюконеогенезу. Аланін є найбільш активним глюкогенним субстратом, оскільки в м’язах він утворюється безпосередньо з пірувату гліколізу, а не потребує додаткових складних перетворень, на відміну від інших амінокислот. Крім того, одночасне вивільнення аміаку у формі глутамату, який далі включається в цикл сечовини, забезпечує ефективне знешкодження азоту. Таким чином, саме аланін забезпечує до 50–70 % вуглецевого потоку в глюконеогенез під час голодування, підтримуючи нормоглікемію при виснаженні запасів глікогену.