У людини крововилив у задню центральну звивину призвів до порушення чутливості з протилежного боку. Який вид чутливості порушений?

Чому це правильна відповідь

Задня центральна звивина є первинною соматосенсорною корою, де відбувається топічно організована обробка шкірної (дотик, температура, біль) та пропріоцептивної (положення суглобів, вібрація) чутливості з протилежного боку тіла через таламокортикальні проєкції від вентрального задньолатерального ядра таламуса. Аферентні сигнали від рецепторів шкіри та м’язів передаються через спінталамичний тракт та медіальну петлю, перехрещуються на рівні стовбура чи спинного мозку, досягаючи таламуса, де релейні нейрони проєктуються на постцентральну звивину. На клітинному рівні соматосенсорна кора отримує глутаматергічні входи від таламуса, активуючи AMPA та NMDA-рецептори на пірамідних нейронах шарів III–V, що формує соматотопічну карту з великими представництвами для рук та обличчя через більшу щільність рецепторів та ширші коркові зони. Пошкодження задньої центральної звивини порушує саме цю обробку, викликаючи контралатеральну геміанестезію чи гіпоестезію для тактильних та пропріоцептивних стимулів. Регуляція на корковому рівні відбувається через колонкову організацію, де вертикальні колонки нейронів обробляють модальність та субмодальність від одного рецептивного поля, з латеральним гальмуванням для підвищення контрасту. Зворотний зв’язок реалізується через кортикоталамічні проєкції, що модулюють таламічну передачу, посилюючи селективність сенсорного потоку. Ушкодження саме задньої центральної звивини призводить до втрати дискримінаційної чутливості (дводотикальний поріг, стереогноз), оскільки первинна кора необхідна для точної локалізації та розрізнення стимулів, тоді як груба чутливість може зберігатися через несхрещені шляхи чи асоціативні зони. Це пояснює контралатеральне порушення саме шкірної та пропріоцептивної чутливості без впливу на інші модальності.