Лікування туберкульозу здійснюється за допомогою комбінованої хіміотерапії, що включає речовини різного механізму дії. Яке з протитуберкульозних засобів пригнічує в мiкобактерiях транскрипцію РНК на ДНК?

Чому це правильна відповідь

Рифампіцин належить до групи ансаміцинів і є основним протитуберкульозним препаратом І ряду з бактерицидною дією щодо Mycobacterium tuberculosis у всіх фазах життєвого циклу. Унікальний механізм дії полягає у селективному пригніченні ДНК-залежної РНК-полімерази мікобактерій шляхом міцного нековалентного зв’язування з β-субодиницею ферменту в ділянці РНК-вихідного каналу, що блокує елонгацію РНК вже після утворення перших 2–3 фосфодіефірних зв’язків. Це призводить до повного припинення транскрипції бактеріальної мРНК, рРНК і тРНК, що швидко зупиняє синтез білка і викликає загибель мікобактерій. Важливо, що рифампіцин не впливає на РНК-полімеразу еукаріотів через відмінність у структурі β-субодиниці, що забезпечує високу вибірковість дії. Препарат добре всмоктується при пероральному прийомі (біодоступність 90–95 % натщесерце), проникає в усі тканини та рідини організму, включаючи казеозні маси, порожнини, ліквор (при менінгіті до 10–20 % від плазмової концентрації), легко проходить через плаценту. Інтенсивно метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезацетилрифампіцину, є потужним індуктором CYP3A4, CYP2C9, CYP2C19 і P-глікопротеїну, що зумовлює численні лікарські взаємодії. Період напіввиведення 3–5 годин, при тривалому прийомі скорочується через аутоіндукцію. Забарвлює сечу, сльози, піт у червоно-помаранчевий колір через особливість структури молекули. У клінічній практиці рифампіцин є обов’язковим компонентом усіх стандартних схем лікування туберкульозу (як препарат із найвищою стерилізуючою активністю, тобто здатністю швидко знищувати персистуючі форми мікобактерій і запобігати рецидивам. Включення рифампіцину дозволяє скоротити тривалість терапії до 6–9 місяців. Резистентність розвивається швидко при монотерапії через точкові мутації в гені rpoB, що кодує β-субодиницю РНК-полімерази. Саме пригнічення ДНК-залежної РНК-полімерази мікобактерій є унікальною фармакологічною ознакою рифампіцину серед усіх протитуберкульозних засобів, що чітко відрізняє його від інших препаратів, які діють на синтез міколовими кислот (ізоніазид, етіонамід), фолату (ПАСК) або рибосомальний синтез білка (стрептоміцин).