У пацієнта діагностований первинний туберкульоз легень. Призначення якого протитуберкульозного засобу з групи антибіотиків, що порушують синтез РНК мікобактерій, є бажаним?

Чому це правильна відповідь

Рифампіцин є напівсинтетичним антибіотиком групи анзаміцинів і діє як специфічний інгібітор ДНК-залежної РНК-полімерази мікобактерій, зв’язуючись з β-субодиницею ферменту і блокуючи елонгацію РНК-ланцюга вже після утворення перших 2–3 нуклеотидних зв’язків. Цей механізм забезпечує бактерицидну дію проти активно проліферуючих мікобактерій (у кавернах) і стерилізуючу дію проти повільно метаболізуючих та внутрішньоклітинних форм, що є критичним для скорочення тривалості терапії первинного туберкульозу до 6–9 місяців і запобігання рецидивам. Рифампіцин є ключовим препаратом першої лінії при всіх формах чутливого туберкульозу саме завдяки унікальній здатності порушувати синтез РНК і знищувати персистуючі мікобактерії, що недоступні іншим протитуберкульозним засобам. Фармакокінетично рифампіцин добре всмоктується при пероральному прийомі, проникає в каверни, казеозні вогнища, ліквор, має високу внутрішньоклітинну концентрацію і тривалий період напіввиведення (3–5 годин), що дозволяє призначати один раз на добу. Препарат є потужним індуктором CYP3A4, CYP2C9 і CYP2C19, що вимагає корекції доз інших ліків, але саме ця особливість не впливає на власну протитуберкульозну активність. Клінічно включення рифампіцину в комбіновану терапію (з ізоніазидом, піразинамідом, етамбутолом) є обов’язковим при первинному туберкульозі для досягнення швидкої бактерицидної дії та стерилізації вогнищ. Саме інгібування ДНК-залежної РНК-полімерази з порушенням синтезу РНК є унікальною фармакологічною ознакою рифампіцину серед усіх протитуберкульозних засобів і робить його бажаним препаратом при первинному туберкульозі легень.