У немовляти, народженої передчасно, частина альвеол не розправилася за рахунок підвищеної еластичної тяги легень. Яким чином можна зменшити цю силу?

Чому це правильна відповідь

Еластична тяга легень у немовлят значною мірою визначається силами поверхневого натягу на межі повітря і рідини в альвеолах. У передчасно народжених дітей система сурфактанту є функціонально незрілою, що призводить до підвищеного поверхневого натягу і, відповідно, збільшення сили, яка сприяє спадінню альвеол. На мембранному і молекулярному рівнях сурфактант складається з фосфоліпідів і специфічних білків, які вбудовуються у рідинну плівку альвеол. Вони зменшують взаємне притягання молекул води, різко знижуючи поверхневий натяг, особливо при малому радіусі альвеоли. Зменшення поверхневого натягу безпосередньо знижує еластичну тягу легень, оскільки сила, що прагне зменшити об’єм альвеоли, стає меншою. Це стабілізує альвеоли наприкінці видиху і запобігає їх колапсу, забезпечуючи збереження функціональної залишкової ємності. На органному рівні введення сурфактантів сприяє рівномірному розправленню альвеол, зменшує роботу дихання і покращує вентиляційно-перфузійні співвідношення. Це дозволяє легеням ефективніше протидіяти еластичній тязі навіть за умов незрілої дихальної системи. Таким чином, саме введення сурфактантів безпосередньо усуває фізичну причину підвищеної еластичної тяги легень, знижуючи поверхневий натяг і забезпечуючи стабільність альвеол.