У дитини 12-ти років непереносимість ряду харчових продуктів. Їх вживання викликає алергічну реакцію у вигляді висипань на шкірі, що сверблять. Який протигістамінний засіб слід призначити, щоб не заважати шкільним заняттям дитини (не викликати сонливість)?

Чому це правильна відповідь

Лоратадин є антигістамінним засобом другого покоління, високоселективним периферичним блокатором H1-гістамінових рецепторів, практично не проникає через гематоенцефалічний бар’єр завдяки високій спорідненості до P-глікопротеїну та великій молекулярній масі, тому не викликає центральної седації та сонливості навіть у дітей шкільного віку. Блокада H1-рецепторів на шкірі, судинах та слизових оболонках пригнічує вивільнення медіаторів ранньої фази алергічної реакції (гістамін), зменшує свербіж, гіперемію, набряк та ексудацію, що ідеально відповідає клінічній картині харчової алергії з кропив’янкою. На відміну від антигістамінних препаратів першого покоління (димедрол, супрастин, тавегіл), лоратадин не має антихолінергічної та центральної депресивної дії, не впливає на когнітивні функції, швидкість реакції та здатність до навчання, що дозволяє призначати його дітям під час шкільних занять. Фармакокінетично лоратадин добре всмоктується при пероральному прийомі, має високу біодоступність, метаболізується в печінці до активного метаболіту дезлоратадину (завдяки CYP3A4 та CYP2D6), період напіввиведення становить 8–12 годин у дітей, що забезпечує прийом один раз на добу. Препарат не кумулює, не викликає тахіфілаксії при тривалому застосуванні і має високий профіль безпеки навіть у дітей старше 2 років. Клінічно лоратадин є препаратом вибору при алергічному риніті, кропив’янці, атопічному дерматиті та харчовій алергії саме через відсутність седативного ефекту. Саме відсутність сонливості при високій ефективності проти алергічного свербежу та висипань є ключовою фармакологічною ознакою лоратадину, що робить його єдиним правильним вибором у дитини шкільного віку з харчовою алергією.