У хворого з хронічним гіперацидним гастритом з'явився біль у суглобах. Для полегшення болю, враховуючи супутню патологію, був призначений целекоксиб. Вибіркова дія цього препарату на певний фермент забезпечує відсутність впливу на слизову шлунка. Назвіть цей фермент:

Чому це правильна відповідь

Целекоксиб належить до селективних інгібіторів циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), що в терапевтичних дозах практично не впливає на конститутивну ізоформу ЦОГ-1. ЦОГ-1 постійно експресується в слизовій оболонці шлунка, нирках, тромбоцитах і забезпечує синтез простагландинів (особливо PGE2 та PGI2), які підтримують цілісність слизового бар’єру, пригнічують секрецію соляної кислоти, стимулюють продукцію муцину та бікарбонатів, покращують мікроциркуляцію. ЦОГ-2 є індуцибельною ізоформою, експресія якої значно підвищується під дією прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ФНП-α) у вогнищі запалення, де вона каталізує синтез простагландинів, що беруть участь у розвитку болю, набряку та гіпертермії. Селективна блокада ЦОГ-2 целекоксибом забезпечує виражений протизапальний та аналгетичний ефект при мінімальному впливі на ЦОГ-1, тому не порушує фізіологічний захист слизової шлунка і не підвищує ризик ульцерогенної дії навіть при хронічному гіперацидному гастриті. Фармакокінетично целекоксиб має високу біодоступність при пероральному прийомі, значне зв’язування з білками плазми (>97 %), метаболізується в печінці переважно CYP2C9, період напіввиведення становить 8–12 годин, що дозволяє призначати препарат 1–2 рази на добу. Клінічно целекоксиб є препаратом вибору при остеоартриті, ревматоїдному артриті, анкілозуючому спондиліті та інших запальних захворюваннях суглобів у пацієнтів з високим ризиком НПЗЗ-гастропатії (виразкова хвороба в анамнезі, гіперацидний гастрит, одночасний прийом антикоагулянтів чи глюкокортикоїдів). Побічні ефекти (набряки, підвищення АТ) зумовлені частковим пригніченням синтезу судинорозширювальних простагландинів у нирках, а кардіоваскулярні ризики — пригніченням синтезу PGI2 в ендотелії без одночасного впливу на тромбоксан А2 (ЦОГ-1-залежний). Саме селективність до ЦОГ-2 є ключовою фармакологічною ознакою целекоксибу, що забезпечує збереження гастропротективної дії простагландинів ЦОГ-1-шляху і робить його безпечним при супутньому гіперацидному гастриті.