До кардіологічного відділення надійшов хворий з гіпертонічним кризом, йому внутрішньовенно ввели антигіпертензивний засіб - сіль лужноземельного металу. Який препарат ввели хворому?

Чому це правильна відповідь

Магнію сульфат при внутрішньовенному введенні є потужним антигіпертензивним засобом, що належить до групи препаратів лужноземельних металів і реалізує свій ефект через пряму міотропну судинорозширювальну дію та центральне гальмування симпатичної активності. Іони Mg2+ блокують потенціал-залежні кальцієві канали L-типу в гладеньком’язових клітинах судин, зменшують надходження Са2+ всередину клітини, знижують тонус артеріол і венул, що призводить до швидкого зниження артеріального тиску. Одночасно магній пригнічує вивільнення катехоламінів з надниркових залоз і нервових закінчень, зменшує чутливість судин до норадреналіну, а також має центральну седативну дію через посилення ГАМК-ергічного гальмування в ЦНС. При внутрішньовенному введенні 25 % розчину магнію сульфату ефект настає через 5–10 хвилин, досягає максимуму через 20–30 хвилин і триває 2–4 години, препарат швидко виводиться нирками, що зумовлює необхідність повільного введення під контролем АТ, ЧСС та сухожильних рефлексів. Клінічно магнію сульфат є препаратом вибору при гіпертонічному кризі, особливо ускладненому судомами (еклампсія вагітних), а також при феохромоцитомному кризі, оскільки блокує надмірне вивільнення катехоламінів. Основними побічними ефектами є гіпотензія, брадикардія, пригнічення дихання та зникнення сухожильних рефлексів при передозуванні, антидотом є кальцію хлорид або глюконат. Саме внутрішньовенне введення солі лужноземельного металу магнію сульфату забезпечує швидке зниження артеріального тиску при гіпертонічному кризі за рахунок блокади кальцієвих каналів та пригнічення катехоламінової активності, що робить його єдиним правильним варіантом серед наведених.