До лабораторії доставлено кров хворого з підозрою на черевний тиф для проведення серологічного дослідження. Реакцію Відаля поставив недостатньо кваліфікований лаборант, який обмежився використанням тільки Ота Н-діагностикумів із сальмонел тифу. Які ще діагностикуми слід було використати для правильної постановки реакції Відаля?

Чому це правильна відповідь

Черевний тиф і паратифи належать до однієї етіологічної групи кишкових інфекцій, збудниками яких є сальмонели серологічної групи Salmonella enterica. Черевний тиф спричинюється Salmonella Typhi, а паратифи А і В — Salmonella Paratyphi A та Salmonella Paratyphi B. Ці бактерії є грамнегативними паличками родини Enterobacteriaceae, що мають О- та Н-антигени, які лежать в основі серологічної ідентифікації. Реакція Відаля є класичною серологічною реакцією аглютинації, спрямованою на виявлення антитіл у сироватці крові хворого до соматичних О- та джгутикових Н-антигенів збудників черевного тифу і паратифів. Для її коректної постановки обов’язковим є використання не лише О- та Н-діагностикумів Salmonella Typhi, але й відповідних діагностикумів паратифів А та В, оскільки клінічна картина цих інфекцій може бути подібною. Імунна відповідь при черевному тифі та паратифах супроводжується синтезом аглютинуючих антитіл, які можуть перехресно реагувати з антигенами різних сальмонел. Без включення паратифозних діагностикумів неможливо провести повноцінну диференціальну серодіагностику між черевним тифом і паратифами, що є принципово важливим для клінічної інтерпретації результатів. Діагностично реакція Відаля використовується з другого тижня захворювання, коли титри антитіл зростають. Саме порівняльна оцінка аглютинації з діагностикумами черевного тифу та паратифів А і В дозволяє правильно ідентифікувати збудника або запідозрити паратифозну інфекцію при відсутності типових реакцій з антигенами Salmonella Typhi. Отже, ключовою помилкою лаборанта було обмеження лише О- та Н-діагностикумами черевного тифу. Для повноцінної та правильної постановки реакції Відаля обов’язково слід використовувати діагностикуми паратифів А та В, що прямо випливає з серологічної природи методу та епідеміологічної спорідненості цих інфекцій.