Дитина 10-ти років страждає на стафілококовий дерматит. Лікування бензилпеніциліном не дало результатів. Призначення комбінованого препарату пеніциліну з клавулановою кислотою дало швидке одужання. Яка причина позитивної дії цього препарату?

Чому це правильна відповідь

Стафілококи (особливо Staphylococcus aureus) дуже часто продукують плазмідно-кодовану β-лактамазу (пеніциліназу), яка гідролізує β-лактамне кільце бензилпеніциліну до неактивної пеніцилоїнової кислоти, що робить чистий пеніцилін неефективним. Клавуланова кислота є потужним «суїцидним» інгібітором β-лактамаз класів A, C, D: вона необоротно зв’язується з активним центром ферменту (сериновим залишком), утворює ковалентний комплекс), повністю інактивуючи його і захищаючи β-лактамне кільце пеніциліну від гідролізу. В результаті бензилпеніцилін зберігає здатність зв’язуватися з пеніцилінзв’язуючими білками (ПЗБ) стафілокока і пригнічувати синтез клітинної стінки, відновлюючи бактерицидну активність. Клавуланова кислота сама по собі має слабку антибактеріальну дію, але в комбінації з пеніциліном (амоксицилін/клавуланат, ампіцилін/сульбактам) розширює спектр до β-лактамазопродукуючих штамів S.aureus, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, E.coli, Klebsiella spp., Bacteroides fragilis. Саме інактивація β-лактамази є ключовим механізмом, який пояснює швидке одужання дитини після заміни чистого бензилпеніциліну на захищений препарат. Фармакокінетично клавуланова кислота та пеніциліни мають близькі параметри (біодоступність, розподіл, виведення нирками), тому в комбінованих препаратах їх співвідношення підібране так, щоб концентрація інгібітора достатньо довго захищала антибіотик. При стафілококовому дерматиті захищені пеніциліни є препаратами першого вибору при підтвердженій або підозрюваній пеніциліназопродукції. Клінічно перехід з бензилпеніциліну на комбінацію з клавулановою кислотою при резистентності, зумовленій β-лактамазами, є класичним прикладом подолання набутої резистентності. Жоден інший механізм (гальмування транспептидази, транслокази, аденозиндезамінази, активація фосфодіестерази) не пояснює різницю в ефективності між чистими та захищеними пеніцилінами.