Хворому призначили антибіотик хлорамфенікол (левоміцитин), який порушує у мікроорганізмів синтез білку шляхом гальмування процесу:

Чому це правильна відповідь

Хлорамфенікол (левоміцетин) є антибактеріальним засобом, що діє на рівні рибосоми, тобто належить до інгібіторів бактеріального синтезу білка з рибосомною мішенню. Його фармакодинаміка реалізується через пряме втручання у процес трансляції, а не у синтез нуклеїнових кислот чи посттрансляційні модифікації. Ключова для задачі ознака: препарат пригнічує саме етап подовження поліпептидного ланцюга, тобто елонгацію, через блокування ферментативної функції 50S-субодиниці бактеріальної рибосоми. Молекулярний механізм полягає у зв’язуванні хлорамфеніколу з 50S-субодиницею (ділянка пептидилтрансферазного центру) і гальмуванні реакції утворення пептидного зв’язку між амінокислотами. Це означає, що рибосома може “зчитувати” мРНК, але не здатна ефективно приєднувати наступну амінокислоту до зростаючого поліпептидного ланцюга, тому процес подовження ланцюга зупиняється. Саме блокада пептидилтрансферази є класичним визначенням інгібування елонгації трансляції, бо пептидний зв’язок формується в циклі елонгації на кожному кроці додавання амінокислоти. На рівні клітини наслідком є швидке пригнічення синтезу бактеріальних білків, включно з ферментами та структурними білками, що порушує метаболізм і реплікацію мікроорганізму