Катіонні глікопротеїни є основними компонентами слини привушних залоз. Які амінокислоти обумовлюють їх позитивний заряд?

Чому це правильна відповідь

Катіонні глікопротеїни слини привушних залоз (основні білки слини, гістатини, статерин, муцини типу МГ2) мають високий ізоелектричний пункт (pI 8–11) і несуть позитивний заряд при фізіологічному рН 6,8–7,2 завдяки високому вмісту основних амінокислот — лізину (ε-аміногрупа з pKa ≈ 10,5), аргініну (гуанідинова група з pKa ≈ 12,5) та гістидину (імідазольне кільце з pKa ≈ 6,0). Ці амінокислоти становлять 25–40 % залишків у складі основних білків слини, тоді як кислі амінокислоти (аспартат, глутамат) представлені мінімально. Позитивний заряд забезпечує електростатичну взаємодію з негативно зарядженими фосфатними групами бактеріальних ліпополісахаридів та тейхоєвих кислот, що дозволяє катіонним глікопротеїнам зв’язуватися з поверхнею Streptococcus mutans, Actinomyces, Candida та інших патогенів ротової порожнини, порушувати їхню мембрану та пригнічувати адгезію до емалі. Одночасно позитивно заряджені білки взаємодіють з гідроксиапатитом зубів, утворюючи захисну плівку (pellicle), яка перешкоджає демінералізації та зв’язує кальцій і фосфат для ремінералізації. Регуляція секреції катіонних глікопротеїнів привушними залозами здійснюється парасимпатичною нервовою системою через мускаринові рецептори та підвищення цАМФ, що стимулює екзоцитоз гранул Цимогену. Жодна інша комбінація амінокислот не може надати білкам настільки вираженого позитивного заряду при фізіологічному рН, тому саме лізин, аргінін та гістидин є ключовими для катіонного характеру основних глікопротеїнів слини привушних залоз.