MedOnline Тренуватись онлайн

Еритроцити людини не містять мітохондрій. Який основний шлях утворення АТФ в цих клітинах?

Чому це правильна відповідь

Еритроцити людини є унікальними тим, що повністю позбавлені мітохондрій, тож вони не можуть здійснювати окисне фосфорилювання або будь-які мітохондріальні етапи енергетичного обміну. Основним шляхом синтезу АТФ у цих клітинах є виключно анаеробний гліколіз, який відбувається в цитозолі та дає можливість підтримувати їх життєздатність. У цьому процесі глюкоза перетворюється на лактат, а синтез АТФ забезпечується на субстратному рівні у реакціях фосфогліцераткінази та піруваткінази. Механістично анаеробний гліколіз включає послідовне фосфорилювання глюкози з утворенням фруктозо-1,6-бісфосфату, який розщеплюється на триози. Каталітичні етапи, центральні для генерації АТФ, включають утворення 1,3-бісфосфогліцерату з подальшим перенесенням фосфатної групи на АДФ та перетворення фосфоенолпірувату в піруват. Відновлення пірувату до лактату відбувається за участі лактатдегідрогенази, що відновлює НАД+, необхідний для безперервної роботи гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази — ключового ферменту гліколізу. Регуляція гліколізу в еритроцитах залежить від активності фосфофруктокінази-1, чутливої до рівнів АТФ, АМФ та цитрату, але відсутність мітохондріального контролю означає, що гліколіз є єдиним джерелом енергії, і навіть за високого рівня АТФ він не може бути повністю пригнічений. Крім того, еритроцити активно використовують бісфосфогліцератмутазу для утворення 2,3-БФГ, що регулює спорідненість гемоглобіну до кисню, але ця гілка шляху зменшує вихід АТФ, ще більше підкреслюючи критичну роль базового гліколізу. Порушення гліколітичних ферментів, таких як піруваткіназа чи глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа (через вплив на рівень відновленого глутатіону), призводять до гемолітичної анемії, що клінічно підтверджує центральне значення гліколізу для енергетики еритроцитів. Еритроцит не може компенсувати енергетичні втрати іншим шляхом, і саме тому анаеробний гліколіз є єдиним реальним механізмом синтезу АТФ у цих клітинах. Це повністю відповідає умовам задачі та визначає правильність цього варіанту.

Чому інші варіанти не підходять

Креатинкіназна реакція
Креатинфосфатна система забезпечує швидкий ресинтез АТФ у м’язах та деяких інших тканинах, але еритроцити не містять креатину і не мають ферменту креатинкінази. Отже, цей механізм неможливий у відсутності мітохондріальної підтримки й субстратів, тому не підходить для еритроцитів.
Окислювальне фосфорилювання
Окисне фосфорилювання потребує мітохондрій, ферментів дихального ланцюга та АТФ-синтази на внутрішній мембрані. Через повну відсутність мітохондрій еритроцити не можуть здійснювати цей шлях і не утворюють АТФ за його рахунок, що повністю виключає можливість цього варіанту.
Аеробний гліколіз
Аеробний гліколіз включає подальше окиснення пірувату в мітохондріях через цикл Кребса та дихальний ланцюг, що неможливо в еритроцитах. Вони завершують розщеплення глюкози утворенням лактату, а не ацетил-КоА, тому ця опція не відповідає умовам задачі.
Аденілаткіназна реакція
Аденілаткіназа може перетворювати 2 АДФ на АТФ і АМФ, але ця реакція не є джерелом енергії — вона лише перерозподіляє наявні аденілові нуклеотиди. Без основного шляху синтезу АТФ цей механізм не може забезпечити енергетичні потреби еритроцитів, тому він не є правильним.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Аеробне та анаеробне окиснення глюкози