Хворому 42-х років для лікування бактеріальної пневмонії призначено амоксицилін. Вкажіть, який механізм бактерицидної дії препарату?

Чому це правильна відповідь

Амоксицилін належить до напівсинтетичних пеніцилінів широкого спектра дії і є β-лактамним антибіотиком. Його бактерицидна дія реалізується через ковалентне зв’язування з пеніцилінзв’язуючими білками (ПЗБ) бактерій, насамперед із транс- і карбоксипептидазами (PBP-1, PBP-2, PBP-3), які беруть участь у завершальних етапах синтезу пептидоглікану клітинної стінки). Блокада ПЗБ порушує перехресне зшивання пептидоглікану, призводить до зупинки росту стінки, активації аутолітичних ферментів (автолізинів), що руйнують власну стінку в умовах осмолярного стресу. Результатом є осмотичний лізис бактерії, особливо в фазі активного поділу, що зумовлює виражену бактерицидну дію проти грампозитивних і багатьох грамнегативних мікроорганізмів. Механізм є строго фазо- та часозалежним: максимальна ефективність досягається при концентрації, що перевищує МПК протягом якомога більшої частини інтервалу дозування, тому амоксицилін призначають 3 рази на добу. При бактеріальній пневмонії, найчастіше спричиненій Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, саме порушення синтезу клітинної стінки забезпечує швидке зниження бактеріального навантаження та клінічне одужання. Фармакокінетично амоксицилін має високу біодоступність при пероральному прийомі (близько 90 %), добре розподіляється в легеневій тканині та бронхіальному секреті, частково зв’язується з білками плазми (<20 %), виводиться переважно нирками в незміненому вигляді шляхом канальцевої секреції та клубочкової фільтрації. При нирковій недостатності потрібна корекція дози, але при нормальній функції нирок кумуляції не відбувається. Саме пригнічення синтезу клітинної стінки є єдиним механізмом бактерицидної дії β-лактамів, включаючи амоксицилін, і відрізняє їх від усіх інших класів антибіотиків.