У чоловіка при ураженні одного з відділів ЦНС спостерігається астенія, м'язова дистонія, порушення рівноваги. Який з відділів ЦНС вражений?

Чому це правильна відповідь

Астенія, м'язова дистонія та порушення рівноваги виникають через порушення координуючої функції мозочка, який модулює тонус м'язів та точність рухів через постійний порівняльний аналіз афферентної інформації з кори, вестибулярних ядер та пропріоцепторів. Мозочок отримує копії моторних команд з кори через мосто-мозочкові шляхи та сенсорну інформацію через нижні оливи, де клітини Пуркіньє інтегрують збуджувальні гранулярні та гальмівні клітинні впливи, формуючи корекційний сигнал до глибоких ядер мозочка. Регуляція відбувається на органному рівні через три шари кори мозочка: молекулярний шар обробляє паралельні волокна від гранулярних клітин, клітини Пуркіньє гальмують глибокі ядра GABA-ергічними проекціями, а глибокі ядра збуджують таламус та червоні ядра глутаматом. Вихід з мозочка через верхні ніжки досягає контралатеральної кори та стовбура, коригуючи силу та напрямок скорочень за рахунок модуляції гамма-мотонейронів та альфа-мотонейронів спинного мозку. Дистонія формується через порушення балансу між збуджувальними лазячими волокнами та гальмівними паралельними, що призводить до неадекватного тонусу антагоністів та агоністів. Астенія виникає від втрати фасилітації рухової кори через зубчасто-таламо-кортикальний шлях, зменшуючи рекрутинг мотонейронів. Порушення рівноваги зумовлене розладом обробки вестибулярної афферентації в флоккуло-нодулярній частці, яка не коригує пози м'язами тулуба. Зворотний зв'язок реалізується через петлі мозочок-спинний мозок-мозочок, де пропріоцептивна інформація постійно порівнюється з еферентною копією, дозволяючи миттєву корекцію відхилень. Без цієї петлі рухи стають неточними, гіпотонічними в іпсилатеральній стороні та з інтенційним тремором через перебільшену корекцію. Саме мозочок забезпечує плавність та точність рухів через постійну модуляцію тонусу та синергізму м'язів на основі сенсорного зворотного зв'язку, тому його ураження викликає характерну тріаду: астенію через зниження фасилітації, дистонію через дисбаланс тонусу та атаксію через втрату координації рівноваги.