В хронічному експерименті на щурах стимулювали електричним струмом паравентрикулярні та супраоптичні ядра гіпоталамуса. Яка поведінкова реакція спостерігалася у тварин?

Чому це правильна відповідь

Паравентрикулярні та супраоптичні ядра гіпоталамуса містять магноцелюлярні нейрони, що формують центральні механізми водного балансу. Їх активація безпосередньо пов’язана з генерацією сигналів спраги та нейросекрецією вазопресину. На клітинному рівні електрична стимуляція підвищує частоту потенціалів дії в цих нейронах, що посилює нейросекреторну активність. Це призводить до інтенсифікації центральних шляхів, які формують мотиваційну поведінку, спрямовану на надходження води. На органному рівні одночасно активуються гіпоталамічні центри спраги та нейрогіпофізарна секреція вазопресину. Така узгодженість забезпечує як поведінкове надходження води, так і зменшення її втрат через нирки. На системному рівні гіпоталамус інтегрує сигнали внутрішнього середовища і перетворює їх у цілеспрямовані дії. Штучна стимуляція зазначених ядер імітує стан дефіциту води, навіть за відсутності реальних осмотичних змін. Зворотний зв’язок реалізується після споживання води через зниження активності осмо- та волюморецепторів, що гальмує ці ядра. Саме така організація регуляції пояснює появу реакції у вигляді збільшення споживання води.