Жінка 35-ти років розпочала голодувати. Депо яких поживних речовин використовується у початковий період голодування і як при цьому змінюється дихальний коефіцієнт (ДК)?
- А Вуглеводи, ДК наближається до 1 Правильна
- Б Жири, ДК наближається до 0,85
- В Білки, ДК наближається до 0,7
- Г Білки, ДК наближається до 1
- Д Жири, ДК наближається до 0,72
Чому це правильна відповідь
На початку голодування глюкоза плазми підтримується за рахунок швидкого розпаду глікогену печінки під дією фосфорилази, активованої глюкагоном та адреналіном, що забезпечує глюкозу для мозку та еритроцитів без активації глюконеогенезу. Окиснення глюкози в циклі Кребса та пентозофосфатному шляху споживає кисень і виробляє CO2 у співвідношенні, близькому до 1, оскільки повне окиснення C6H12O6 вимагає 6 O2 і виробляє 6 CO2. Дихальний коефіцієнт визначається як відношення виробленого CO2 до спожитого O2 на рівні всього організму, тому при домінуючому використанні вуглеводів як субстрату він наближається до 1, відображаючи стехіометрію глюкозного метаболізму. Зниження інсуліну та зростання глюкагону спрямовують метаболізм на мобілізацію глікогену, затримуючи ліполіз і протеоліз, тому жири та білки залишаються резервними субстратами на перші години голодування. Зворотний зв’язок реалізується через падіння глюкози, яке стимулює секрецію глюкагону та катехоламінів, підтримуючи глікогеноліз до вичерпання запасів глікогену через 12–24 години. Саме переважне окиснення вуглеводів з депо глікогену в початковий період забезпечує дихальний коефіцієнт близько 1, дозволяючи швидко задовольняти енергетичні потреби без переходу на кетогенез чи глюконеогенез.