При аналізі ЕКГ встановлено: ритм синусовий, число передсердних комплексів перевищує число шлуночкових комплексів; прогресуюче подовження інтервалу Р-Q від комплексу до комплексу; випадання окремих шлуночкових комплексів, через що після зубця Р йде довга пауза; зубці Р та комплекси QRST без змін. Назвіть тип порушення серцевого ритму:

Чому це правильна відповідь

Неповна атріовентрикулярна блокада II ступеня характеризується прогресуючим уповільненням провідності через атріовентрикулярний вузол або систему Гіса, що проявляється поступовим подовженням інтервалу P–Q від комплексу до комплексу до моменту повного блоку імпульсу. Подовження P–Q виникає через накопичення рефрактерності в провідних клітинах AV-вузла після кожного проведеного імпульсу, зменшуючи швидкість відновлення Na+-каналів і затримуючи деполяризацію наступного сигналу. Коли рефрактерність досягає критичного рівня, імпульс з передсердя повністю блокується, викликаючи випадіння шлуночкового комплексу QRS після зубця P, за яким слідує довга пауза до наступного проведеного циклу. Збереження нормальної форми зубців P та комплексів QRS свідчить про синусовий ритм без порушення внутрішньопередсердної чи внутрішньошлуночкової провідності, а кількість P-хвиль перевищує QRS через періодичні блоки. Після випадіння комплексу пауза дозволяє повне відновлення провідності в AV-вузлі, тому наступний імпульс проводиться з мінімальним P–Q, і цикл подовження повторюється, формуючи класичні періоди Венкебаха. Зворотний зв'язок реалізується через час відновлення рефрактерності, який визначає співвідношення проведених і блокованих імпульсів, забезпечуючи часткову синхронізацію передсердь і шлуночків без повного роз’єднання.