У хворого спостерігається збільшений тонус артеріол за нормальних показників роботи серця. Як це вплине на величину артеріального тиску?

Чому це правильна відповідь

Діастолічний артеріальний тиск визначається опором, який чинять артеріоли току крові під час діастоли, коли серце не виштовхує кров, а кров рухається завдяки еластичному напруженню судинної стінки. Тонус артеріол є головним детермінантом цього периферичного опору. Підвищення тонусу артеріол означає звуження їх просвіту, що відповідно до закону Пуазейля різко збільшує опір кровотоку. За незмінної роботи серця кров повільніше відтікає з артеріального русла у венозне, що підтримує більш високий тиск у фазу діастоли. На органному та системному рівні це призводить до зменшення швидкості спадання тиску в артеріях між серцевими скороченнями. Артеріальна стінка довше зберігає напруження, що безпосередньо підвищує діастолічний компонент артеріального тиску. Систолічний тиск у цій ситуації змінюється значно менше, оскільки він переважно залежить від ударного об’єму та сили скорочення серця, які за умовою залишаються нормальними. Основний вплив чиниться саме на фазу діастоли. Таким чином, ізольоване підвищення тонусу артеріол за стабільної серцевої діяльності закономірно зумовлює переважне зростання діастолічного артеріального тиску.