MedOnline Тренуватись онлайн

У крові хворого збільшена концентрація пірувату, значна кількість його екскретується з сечею. Який авітаміноз спостерігається у хворого?

Чому це правильна відповідь

Підвищення пірувату в крові та його екскреція з сечею свідчать про порушення окисного декарбоксилювання пірувату — ключового етапу енергетичного обміну, що забезпечує перехід пірувату в ацетил-КоА. Цей процес відбувається в матриксі мітохондрій і каталізується мультиферментним піруватдегідрогеназним комплексом. Центральним коферментом цього комплексу є тіамінпірофосфат (ТПФ) — активна форма вітаміну B1. Саме дефіцит вітаміну B1 блокує перший і найважливіший етап реакції — декарбоксилювання пірувату. У нормі піруват надходить до мітохондрії, де піруватдекарбоксилаза (Е1-компонент ПДГК) за участю ТПФ відщеплює CO2, утворюючи гідроксіетил-ТПФ. Далі цей фрагмент переноситься на ліпоєву кислоту (Е2), відновлюється та утворює ацетилліпоамід, який у комбінації з коферментом А дає ацетил-КоА. На завершальному етапі комплекс відновлює ФАД і НАД+, формуючи НАДН. При авітамінозі B1 саме перший реакційний крок не відбувається, тому піруват накопичується в цитозолі та плазмі. Регуляція ПДГК залежить від співвідношення АТФ/АДФ, НАДН/НАД+ і рівня ацетил-КоА. Але за відсутності ТПФ регуляторні механізми вже не здатні компенсувати дефект, оскільки фермент не працює незалежно від алостеричного чи ковалентного контролю. ТПФ є незамінним кофактором для відриву карбоксильної групи α-кетокислот, тому дефіцит B1 паралізує і подібні реакції — наприклад, у α-кетоглутаратдегідрогеназному комплексі циклу Кребса. Накопичення пірувату неминуче посилює утворення лактату під дією лактатдегідрогенази, що веде до лактацидозу — типової ознаки глибокого дефіциту B1. Відсутність ацетил-КоА погіршує роботу циклу Кребса, знижує утворення АТФ, особливо в енерго залежних тканинах — нервовій і серцевій. Саме тому клінічно дефіцит B1 проявляється неврологічними порушеннями, серцевою недостатністю (бері-бері) та енцефалопатією Верніке. У задачі ключовою ознакою є значне підвищення пірувату в крові та його поява в сечі. Це можливо лише при блокаді піруватдегідрогеназного комплексу, яка в класичному медичному контексті однозначно вказує на авітаміноз B1. Інші вітаміни не є критичними кофакторами саме цієї реакції й не спричиняють такого різкого накопичення пірувату.

Чому інші варіанти не підходять

Авітаміноз В6
Вітамін B6 бере участь як кофермент у реакціях трансамінування та декарбоксилювання амінокислот, а також у синтезі нейромедіаторів. Його дефіцит не впливає на піруватдегідрогеназний комплекс, тому піруват не накопичується в крові. Основні прояви B6-дефіциту — дерматити, неврити та анемії, що не відповідає представленому механізму.
Авітаміноз Е
Вітамін E є жиророзчинним антиоксидантом, що гальмує ліпопероксидацію мембран. Його дефіцит спричиняє гемоліз і нейром’язові порушення, але жодним чином не впливає на окисне декарбоксилювання пірувату. Він не є кофактором жодного ферменту енергетичного обміну, тому піруват при його нестачі не зростає.
Авітаміноз В3
Вітамін B3 формує НАД+ та НАДН, що беруть участь у численних окисно-відновних реакціях. Його дефіцит може знижувати активність дегідрогеназ, але він не блокує перший етап декарбоксилювання пірувату, оскільки НАД+ працює на завершальній стадії ПДГК, а не на початковій. При нестачі B3 не спостерігається різкого накопичення пірувату.
Авітаміноз В2
Вітамін B2 входить до складу ФАД і ФМН, що необхідні для ряду окисно-відновних ферментів. Хоча ФАД використовується в ПДГК на стадії регенерації ліпоєвої кислоти, його дефіцит не призводить до настільки значного накопичення пірувату й типової піруватурії. Основні прояви — хейлоз, глосит, дерматити — не відповідають клініко-біохімічній картині задачі.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Водорозчинні вітаміни B1, B2, B3, B6