У жінки, у якої наявний тиреотоксикоз, спостерігається роз’єднання окисного фосфорилювання. До яких змін це призводить?

Чому це правильна відповідь

У цьому тесті описується порушення енергетичного обміну, а саме роз’єднання окисного фосфорилювання, яке характерне для тиреотоксикозу. Це стан, при якому під впливом надлишку тиреоїдних гормонів різко змінюється робота мітохондрій і механізми синтезу АТФ. Процес стосується окисно-відновних реакцій та перетворення енергії в клітині. Механістично окисне фосфорилювання в нормі поєднує перенесення електронів у дихальному ланцюзі внутрішньої мембрани мітохондрій із синтезом АТФ за рахунок протонного градієнта. При тиреотоксикозі тиреоїдні гормони підвищують проникність внутрішньої мембрани мітохондрій для протонів і активують роз’єднувальні механізми, внаслідок чого протонний градієнт частково розсіюється без утворення АТФ. Регуляторно це супроводжується збереженням або навіть посиленням перенесення електронів і споживання кисню, але зниженням ефективності АТФ-синтази. Енергія, яка в нормі акумулювалася б у макроергічних зв’язках АТФ, у цій ситуації вивільняється у вигляді тепла. Саме тому тиреоїдні гормони мають виражений калоригенний ефект. Клінічно наслідком роз’єднання окисного фосфорилювання є підвищення основного обміну, непереносимість тепла, підвищена пітливість і зниження маси тіла у хворих на тиреотоксикоз. Надмірне теплоутворення є прямим результатом неефективного використання енергії окисних процесів у мітохондріях. Отже, ключовою біохімічною ознакою роз’єднання окисного фосфорилювання є перетворення енергії окислення не в АТФ, а в тепло. Саме тому правильним є варіант, що вказує на збільшення теплоутворення.